Байсангур Бенойський

Байсангур Бенойський (чеч. Бенойн БойсгӀар) (1794, Беной, Чечня 3 березня 1861, Хасав'юрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, наїб імама Шаміля, учасник Кавказької війни 1817—1864 років.

Байсангур Бенойський
чеч. Бенойн БойсгӀар
Народження 1794[1]
Беной, Чечня
Смерть 1861[1]
Хасав'юрт, Дагестан
повішення
Поховання
 : 
Звання Наїб
Війни / битви Велика Кавказька війна
 Байсангур Бенойський у Вікісховищі

У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню[2][3].

8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума Дуєв і Атаба Атаєв підняли нове повстання в Чечні. У червні того ж року загін Байсангура і Солтамурада завдав поразки військам російського генерал-майора Муси Кундухова в бою біля містечка Пхачу. Повстанці Атаба Атаєва блокували укріплення Євдокімовське, а загін Уми Дуєва звільнив від росіян аули Аргунської ущелини. Загальні сили повстанців досягали в той момент 1500 осіб. У листопаді проти них було кинуто 8 сотень козаків, 9 батальйонів піхоти, 4 стрілецькі роти і 9 гармат.

Примітки

  1. MAK
  2. Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ. Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, № 1 (12). Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.
  3. Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.