Чеченська мова

У світі чеченською мовою розмовляють приблизно півтора мільйона осіб, із них 1,3 млн. — в Росії, решта — у країнах Близького Сходу й Туреччині (нащадки мухаджирів), Грузії (кістинці), Азербайджану, країнах Західної Європи, серед них і сучасні політичні емігранти та біженці, пострадянських країнах, зокрема бл. 2,9 тис. осіб в Україні[1].

Чеченська мова разом із інгуською та бацбійською (остання — неписемна) належить до вайнахської підгрупи нахської (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.

Основними діалектами чеченської мови є:

• рівнинний — найбільша кількість носіїв, переважно рівнинної Чечні; ліг в основу літературної норми.
• ітумкалінський або шатойський — діалект чеченців Шатою та прилеглих місцин; незначні фонетичні відмінності від рівнинного.
• кістинський — діалект кістинців — субетносу чеченців, які проживають у Панкіській долині (Панкіссі), Грузія; має значний вплив грузинської мови.
• мельхинський
• аккінський або ауховський — діалект чеченців Хасав'юртівського району Дагестану; має деякі фонетичні, граматичні й лексичні (наявність давніх лексем і мовних запозичень) відмінності порівняно з літературною нормою[2].

Фонетична система вирізняється складністю вокалізму (короткі, довгі умлаутовані, прості голосні, дифтонги, трифтонги, слабко виражені назалізація голосних, загалом виділяють 44 голосних) і консонантизму (прості, геміновані, абруптивні, фарингальні приголосні).

Чеченська латинка на банкноті в один нахар (де-юре валюта ЧРІ).

Меморіальна таблиця в Таллінні, присвячена Джохару Дудаєву. Абзац посередині написано чеченською латинкою 1990-их років.

Найдавніші надписи, знайдені на території Чечні, викарбувано на камінні й виконано грузинським письмом.

Першу писемність власне чеченської мови ще в 2-й половині XIX століття розробляв чеченський вчений Петро Услар. На початку XX століття було здійснено спробу перевести чеченську писемність на арабську графічну основу. В 1925 року чеченську мову, як і більшість мов СРСР, було переведено на латинку (1938 року ця абетка стала єдиною для чеченської та інгуської мови), а з 1938 року — на кириличну основу. В часи фактичної незалежності Чечні на початку 1990-х парламент Ічкерії ухвалив рішення про повернення латинки (1992). Однак, після фактичної поразки Ічкерії наприкінці 1990-х впровадження латинки зупинилося.

Нині для чеченської мови використовують кириличну абетку. Характерною рисою чеченської кирилиці (як і багатьох інших кавказьких мов Росії) є наявність особливої літери — «палички» Ӏ ӏ. Її вживають як окремо, так і у диграфах. Через труднощі з набором «палички» на практиці її часто замінюють латинською I або цифрою 1 (у неформальному стилі).

Чеченська абетка:

Морфологічна система аглютинативно-флективна. Має 6 граматичних класів, багатовідмінкове відмінювання, дієслівні категорії класу, часу, способу, виду.

Табличка з написом чеченською мовою на поліклініці в Грозному.

Чеченська мова має офіційний статус у Чечні, нею проводять радіо- та телемовлення, видають книжки та періодичну пресу. Одним із основних і найстаріших національних ЗМІ є газета «Сердало́» («Світло»).

Утім попри те, що чеченська мова домінує в усному спілкуванні серед чеченців, у письмовому вигляді її представлено дуже мало. Наприклад, у Грозному, де 95,7% населення складають чеченці, більшість вивісок і написів — лише російською мовою (здебільшого виняток становлять двомовні російсько-чеченські вивіски на офіційних установах).

Подібна ситуація в інтернеті: всі[4] офіційні сайти Чечні існують лише в російській версії.

Найвідомішими чеченомовними сайтами є zhaina.com, присвячений літературі чеченською мовою, а також radiomarsho.com — чеченська версія радіо «Свободи».

Серед інших сайтів чеченською мовою:

• g-daymohk.ru — сайт газети «Даймохк».
• dinulislam.org та islamannur.org — сайти, присвячені ісламу.
• st-atagi.ru — неофіційний сайт села Старі Атаги (частина матеріалів сайту чеченською мовою).
• syrtash.com — нахська галерея.

• Ласкаво просимо! Марша догӏийла! [marʃa doɣɪɪla]
• Вітаю вас! Маршалла хуьлда! [marʃalla xylda]
• Доброго ранку! Ӏуьйре дика хуьлда!
• Скажіть, будь ласка... Алахьа, алийша...
• Дякую Баркалла. [barkalla]
• Стривайте/заждіть/зачекайте Собар де. [sobar de]
• Хвильку КӀеззиг собар де [k'ezzɪg sobar de], хӏинцца. [hɪntstsa]
• Чи ви знаєте? Хаьий те шуна? [xæɪɪ te ʃuna]
• Вибачте Бехк ма билла. [bexk ma bɪlla]
• Так ХӀаъ. [hæ]
• Ні — ХӀан-хӏа [han ha]
• Ви розмовляєте українською/чеченською мовою? Хьуна, украинийн/нохчийн мотт хаьий? [ʜuna, ukraɪnɪɪn/noxtʃɪɪn motː xæɪɪ]
• Я не розмовляю українською/чеченською мовою. Ас украинийн/нохчийн маттахь ца дуьйцу. [as ukraɪnɪɪn/noxtʃɪɪn matːaʜ tsa dyɪtsu]

1. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою^{[недоступне посилання з травня 2019]}
2. Стаття Арсаханова про аккінський діалект чеченської мови на сайті «Нахська бібліотека». Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
3. Ергативна конструкція речення — стаття Енциклопедії Круґосвєт (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 12 травня 2008.
4. Каталог сайтов Чечни

• Алироев И.Ю. Сравнительно-сопоставительный словарь отраслевой лексики чеченского и ингушского языков и диалектов., Грозний, 1975 (рос.)
• Вагапов А.Д. Славяно-нахские лексические параллели., Грозний, 1994. (рос.)
• Дешерієв Ю.Д. Чеченська мова // Языки народов СССР, Т.4, М., 1967, стор. 190-209 (рос.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12, К., 1985, стор. 313

• Нахська бібліотека (чеч.), (рос.), (англ.), (нім.)
• Радіо Свобода чеченською мовою
• Мациєв А.Г. Короткий граматичний нарис чеченської мови — скан книги (рос.)
• Самовчитель чеченської мови Аліроєва І.Ю — «Нахська бібліотека» (рос.)
• TÜRKÇE-ÇEÇENCE SÖZLÜK / TURKOYŊ-NOXÇIYŊ DOŞAM Lepiev A. S., Lepiev I. A.
• Російсько-чеченський словник (на сайті «Вільна Чечня») і Чеченсько-російський словник
• Уроки чеченської мови на сайті «Вільна Чечня» (рос.)
• Чеченський словник і розмовник Ніколаса Оуді (Nicholas Awde) (англ.)
• Чеченська латинська і кирилична абетка
• Збірка лінгвістичних статей з чеченської мови Арбі Вагапова (чеч.), (рос.)
• Стаття Арсаханова про аккінський діалект чеченської мови на сайті «Нахська бібліотека» (чеч.), (рос.)
• Стаття З.Х. Хамідової «Проблеми становления й розвитку чеченської мови — «Нахська бібліотека» (рос.)
• Чеченська мова на сайті Ethnologue: Chechen. A language of Russian Federation (англ.)
• Чеченська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Chechen (англ.)
• Чеченська мова на сайті WALS Online: Language Chechen (англ.)