Наїб

Наїб (араб. نائب‎‎‎ — заступник, уповноважений, намісник) — правитель округу чи провінції у середньовічних мусульманських державах.

Частина серії статей на тему:
Іслам
Аллах Аллах
Єдинобожність • Історія • Термінологія
П'ять стовпів Благодійність Молитва Паломництво до Мекки Піст Символ віри
Ключові особи Пророки ісламу Магомет Його сподвижники і нащадки Халіфи
Книги і закони Коран Сунна Хадис Мазгаб Шаріат Іджтигад
Течії та школи Алавіти Ашарити Ваххабізм Друзи Зейдити Ібадизм Імаміти Ісмаїлізм Матуридизм Мутазиліти Салафізм Сунізм Суфізм Хариджизм Шиїзм
Культура Архітектура Джихад Жінка Ісламізм / Панісламізм Каліграфія Література Наука Поетика Свята Теологія Умма
Шаблони • Категорія • Портал

В Імаматі Шаміля — його представник, що здійснює військово-адміністративну владу над певною територією.

У деяких сучасних мусульманських країнах, наїб — заступник будь-якого начальника, іноді — начальник місцевої поліції, голова сільської громади. В Османській імперії, наїб — це суддя шаріатського суду, заступник верховного судді, помічник кадія.