Бакар

Б́акар (хорв. Bakar) — місто в Хорватії, у Приморсько-Горанській жупанії. Місто розташоване на узбережжі Адріатичного моря, у глибині Бакарської затоки, що виходить в затоку Кварнер.

Бакар
хорв. Bakar
—  Місто  —
Стара частина міста
Стара частина міста

Прапор
Координати: 45°19′ пн. ш. 14°32′ сх. д.
Країна  Хорватія
Жупанія Приморсько-Горанська
Засновано I століття
Перша згадка 1288
Уряд
 - Мер Томіслав Кларіч
Висота над р.м. 56 м 
Населення (2011)
 - Міський район 1473
 - Агломерація 8 279
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 51222
Телефонний код(и) 051
Вебсайт: bakar.hr
Бакар
хорв. Bakar
Розташування на мапі Хорватії

Слово Bakar в перекладі з хорватської мови означає «мідь».

Бакар — портово-промислове місто. Поряд з морським портом тут існував індустріальний комбінат, до складу якого входила коксова фабрика, що сильно забруднювала довкілля. У 1995 році фабрика була закрита і з тих пір стан довкілля навколо Бакара істотно покращився. В останні роки в Бакарі інтенсивно розвивається туризм. Станом на 2011 рік у Бакарі закінчується автомагістраль A7.

Історія

У давнину на місці Бакара існувало кельтське поселення, відоме як Vel-Kir (Кам'яний затока). У римський період тут також розташовувалося місто, яке називалося Вольцера (Volcera). Після приходу на Адріатику слов'ян місто отримало своє нинішнє ім'я, у Середньовіччі воно належало єпархії Вінодолскі, згодом належало багатим феодальним родинам Франкопанів та Зрінських. У XVI столітті в Бакарі був побудований укріплений замок. На стику XVII та XVIII століть Бакар увійшов до складу Австрійської імперії, після чого отримав права міста і герб. У другій половині XIX століття тут були побудовані великий порт і корабельна верф, зведена церква св. Андрія. У той же період в Бакарі відкрито морське училище.

Після Першої світової війни Бакар у складі Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія. Після розпаду Югославії в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 8 279 осіб[1], 5 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 1473 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти

Крім міста Бакар, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 13,20 °C, середня максимальна – 26,09 °C, а середня мінімальна – 0,65 °C. Середня річна кількість опадів – 1435 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,47 9,77 12,25 15,78 20,74 24,63 26,09 25,97 21,60 17,02 12,27 9,49
Середня температура, °C 5,05 5,34 7,84 11,38 16,33 20,21 22,72 22,60 18,22 13,65 8,90 6,13
Середній мінімум, °C 0,65 0,96 3,43 6,95 11,93 15,79 19,34 19,22 14,85 10,28 5,54 2,75
Норма опадів, мм 116 95 103 106 94 112 69 95 142 179 177 147
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.94 3.09 3.11 2.93 2.67 2.54 2.51 2.56 2.65 2.93 3.20 3.17
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4399 7201 10453 14912 19123 20710 22129 18890 13853 8976 4816 3685
Джерело: [4][5]

Визначні пам'ятки
  • Церква св. апостола Андрія. Перша церква на цьому місці була побудована в XII столітті та повністю зруйнована землетрусом 1323 року. В 1853 році зведена нова церква в стилі пізнього бароко.
  • Замок. Побудований в XVI столітті за наказом імператора Фердинанда I для захисту від турецьких нападів.
  • Турецький будинок. Будівля побудована імовірно в XIV столітті в оттоманському стилі.

Примітки
  1. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  3. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  4. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  5. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

Джерела
  • Handbook for foreign visitors to Croatia. Zagreb. 1997
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.