Баклан маккуорійський
Баклан маккуорійський[1] (Leucocarbo purpurascens) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae). Раніше вважався підвидом баклана імператорського (Leucocarbo atriceps).
? Баклан маккуорійський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Leucocarbo purpurascens J. F. von Brandt, 1837 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
*Leucocarbo atriceps purpurascens
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Поширення
Гніздиться на субантарктичному острові Маккуорі та сусідніх дрібних островах Бішопа і Клерка, на пів дорозі між Австралією та Антарктидою.
Опис
Птах завдовжки 75 см, розмахом крил до 110 см, вагою 2,5–3,5 кг. Самці більші за самиць. Птах має чорну верхню частину та білу нижню частину. Щоки і покривала для вух чорні; на крилах білі смуги, на голові чорний гребінь. У шлюбний період у птахів є пара помаранчевих карункулів над основою дзьоба перед очима, та помаранчево-коричнева шкіра обличчя біля основи нижньої щелепи. Навколо очей є блакитне кільце. Дзьоб темно-коричневий. Лапки рожеві.
Спосіб життя
Живиться дрібною рибою і морськими безхребетними. За здобиччю пірнає на глибину до 25 м (максимальна глибина 60 м). Сезон розмноження триває в період з вересня по лютий. Створює моногамні пари на сезон. Гніздиться на землі на виступах і вершинах крутих скель у колоніях від 10 до сотні птахів. Гнізда будує з гуано, болота, водоростів і трави. Відкладає 2—3 яйця.
Чисельність
За оцінками 2000 року, популяція виду складала близько 760 гніздових пар, у тому числі 100 пар на островах Бішопа і Клерка. Пізніше (у жовтні 2003 року) опитування виявило 472 гніздові пари в одинадцяти колоніях на острові Маккуорі, що свідчить про 30 % зниження.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.