Баклан строкатий
Баклан строкатий[2] (Microcarbo melanoleucos) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).
? Баклан строкатий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Microcarbo melanoleucos (Vieillot, 1817) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Phalacrocorax melanoleucos Anhinga parva | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Поширення
Вид поширений в Малайзії, Індонезії, Новій Гвінеї, Австралії, Новій Зеландії, на островах на заході Океанії та на деяких субантарктичних островах. Вид широко поширений і мешкає поблизу водойм, таких як болота, озера, лагуни, лимани та морське узбережжя.
Опис
Тіло завдовжки 56–58 см, має дзьоб 3- сантиметровий дзьоб та великий чуб на голові. Верхня частина тіла чорна з зеленкуватим відтінком, нижня частина - біла. Трапляється меланістична форма. У меланістів все оперення чорне з зеленуватим відтінком, за винятком боків голови, підборіддя, горла та верхньої частини шиї. Дзьоб жовтий (у меланістів з чорним верхом). Ноги чорні.
Спосіб життя
Птах живиться рибою і безхребетними, яких він ловить в дрібних прибережних водах і серед водоростей. Будує гніздо з водоростей, гілок, кісток і трави. Гніздо, як правило, будується на височині, такій як скелі, дерева або штучні споруди, але може бути побудоване і на землі.
Підвиди
- M. m. melanoleucos (Vieillot, 1817), Індонезія, Нова Гвінея, Австралія.
- M. m. brevicauda (Mayr, 1931), ендемік острова Реннелл на Соломонових островах.
- M. m. brevirostris (Gould, 1837), мешкає по всій Новій Зеландії і регулярно зустрічається на субантарктичних островах.
Примітки
- BirdLife International (2018). Microcarbo melanoleucos: інформація на сайті МСОП (версія version=2021.1) (англ.) 10 травня 2021
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Johnsgaard, P. A. (1993). Cormorants, Darters and Pelicans of the World. Washington, D.C., Smithsonian Institution Press.