Балковий Олександр Анатолійович
Олекса́ндр Анато́лійович Балковий (нар. 20 грудня 1975 — 26 січня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Балковий Олександр Анатолійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 грудня 1975 Алушта | |
| Смерть |
26 січня 2016 (40 років) (помер від поранень) | |
| Поховання | Берковецьке кладовище | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився 1975 року в місті Алушта (Крим). У серпні 2004 року завдяки спільним знайомим познайомився з майбутньою дружиною Наталією, у березні 2005-го одружилися. Родина проживала в Солом'янському районі Києва. Згодом у родини народилася донька Олександра.
На війну пішов добровольцем, з квітня по червень 2014 року воював у складі батальйону «Донбас». У серпні 2014-го призваний до лав ЗСУ; стрілець 90-го окремого десантного штурмового батальйону 81-ї бригади.
Брав участь у обороні Донецького аеропорту, зазнав поранення в аеропорту і контузії, госпіталізований з важкими травмами грудної клітини та ребер, захворюванням легень. Був прооперований після травми коліна, пройшов реабілітацію і знову поїхав на передову. Після боїв у Пісках та Водяному хвороби дали про себе знати, направлений на лікування до шпиталю, майже рік провів у різних лічницях.
26 січня 2016 року зупинилося серце, не витримавши фізичних навантажень.
Похований у Києві, на Берковецькому цвинтарі.
Без Олександра лишились дружина Наталія та донька Олександра 2006 р. н.
Нагороди та вшанування
- нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).