Балтійське небо (фільм)

Екранізація дуже непростого для перекладення на кіномову роману Миколи Чуковського несправедливо була обділена критикою і нагородами.

Це піднесений фільм про місто-герой Ленінград, про його захисників та жителів, про драматичні будні 1941 і весни 1942 року. У центрі картини — доля ескадрильї винищувачів І-16 під командуванням капітана Рассохіна (блискуча роль Михайла Ульянова). Гинуть бойові товариші — Байсеітов, комісар ескадрильї Кабанков.

Героїчно в сутичці з німецькими асами гине і сам командир ескадрильї, його замінює нещодавно прибулий на фронт майор Лунін, колишній льотчик цивільної авіації. Галерею осіб-героїв, що зробилися такими в силу обставин доповнює персонаж 33-річного Павла Луспекаєва — льотчик Кузнєцов. Бешкетник, виключений за зловживання спиртного з військового училища, на фронті отримує бойове загартування, виправляється і героїчно гине.

Важливою лінією у фільмі є історія кохання юної ленінградки Соні і льотчика Татаренко. Дует двох молодих, але вже досвідчених майстрів екрана 25-річної Людмили Гурченко і 31-річного Олега Борисова став, на думку критиків, емоційною прикрасою фільму, оптимістичною і ніжною ноткою, розквіту фабули кіноекранізації. У Соні помирає мати і дідусь, вона залишається з 9-річним братиком, на її юних плечах доля міста. Блокадні будні змушували швидко дорослішати. Зустріч з Татаренко стала для Соні новим здобуттям себе. Бравий льотчик відмінно воював, був поранений, пройшов госпіталь, і знову вступає в бойовий стрій, замінюючи загиблих товаришів. Для цих молодих попереду два довгих роки війни … А поки вони йдуть по мостах крізь білі ночі по місту Ленінграду — місту Мідного Вершника, місту, незважаючи на військові труднощі їхньої молодості, надії і слави бойовий.

Фільм без офіціозу й помпезності, просто і мудро повідав про те, як воювали льотчики, закохувалися, гинули, як їхня справа продовжували бойові товариші, як гартувалася віра в Перемогу.

• Автор сценарію: Микола Чуковський
• Режисер: Володимир Венгеров
• Оператор: Генріх Маранджян
• Художник: Віктор Волін
• Композитор: Ісаак Шварц
• Звукооператор: Євген Нестеров
• Другий режисер: Олексій Герман

• Книга Миколи Чуковського була написана під враженнями фронтових буднів, зокрема проведених ним як військовим кореспондентом у 3-му Гвардійському винищувальному авіаційному полку під Ленінградом в 1942 році.
• Спочатку режисером фільму планувався Олександр Іванов, але у зв'язку із завантаженістю його на зйомках фільму «Піднята цілина» вибір припав на Венгерова.
• Автор роману Микола Чуковський був незадоволений екранізацією і навіть відправив відкритий лист в «Літературну газету» з характерним заголовком «Безцеремонність», вимагаючи зняти фільм із кінопрокату
• Під час зйомок повітряних сцен замість винищувачів І-16 використовувалися за одними даними літаки Як-18П, за іншими — Як-11. ;
• Творці фільму для достовірності того, що відбувається пішли навіть на те, щоб втопити справжню вантажівку. За спогадами оператора Генріха Маранджяна:

У «Балтійському небі» ми втопили під льодом, в мороз, справжній автомобіль, причому з запаленими фарами, які повільно гаснуть під водою. Кілька днів мучився, готуючись до зйомки. У хід пішли шланги, проводи, акумулятори, важкі болванки для вантажу, картонні коробки. Випросив на аеродромі у знайомого пілота літакові фари …

• Фільм був одним з лідерів кінопрокату в СРСР (1961, 5 місце) — 38.6 +33.0 млн глядачів (відповідно 1-ша і 2-га серія).
• У картині в ролі дитини-блокадника дебютував 7-річний Олександр Кавалеров, який прославився пізніше в ролі Мамочки в «Республіці ШКІД»
• Другим режисером у фільмі був 23-річний випускник майстерні Козинцева ЛГІМТіК Олексій Герман.
• Фільм був представлений на Міжнародному кінофестивалі у Венеції, для чого був відряджений режисер Венгеров.

• «Балтийское небо» онлайн