Герман Олексій Юрійович

Олексій Юрійович Ге́рман, також Олексій Герман-старший (нар. 20 липня 1938(19380720), Ленінград — пом. 21 лютого 2013, Санкт-Петербург) — російський кінорежисер, сценарист, актор і продюсер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1988). Народний артист Російської Федерації (1994).

Герман Олексій Юрійович
Алексей Юрьевич (Георгиевич) Герман
Дата народження 20 липня 1938(1938-07-20)
Місце народження Ленінград, РРФСР, СРСР
Дата смерті 21 лютого 2013(2013-02-21) (74 роки)
Місце смерті Санкт-Петербург, Росія
Поховання
Богословське кладовище : 
Громадянство  СРСР →  Росія
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія кінорежисер, сценарист
Кар'єра 1960—2013
Нагороди

премія Своя колеяd (1998)

Ніка (1999)

Золотий овенd (1999)

Тріумф (1998)

Царскосільська мистецька преміяd (2003)

Ніка (2015)

IMDb ID 0314516

Біографія

Народився в Ленінграді в родині письменника Юрія (Георгія) Германа.

В 1960 закінчив режисерський факультет Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (майстерня Григорія Козинцева, керівник курсу — Олександр Музіль).

Син: Олексій Герман-молодший (нар. 1976) — російський кінорежисер, сценарист.

Творчість

Впродовж кількох років працював у театрі.

У 1964 Герман прийшов на «Ленфільм», де його першою роботою став фільм «Робоче селище», в якому він був другим режисером.

Дебютував як режисер у фільмі «Перевірка на дорогах». Робота над стрічкою була завершена в 1971, проте на екрани її випустили лише в 1985. За «Перевіркою на дорогах» послідували «Двадцять днів без війни» (1974) і «Мій друг Івана Лапшин» (1984). Остання завершена Германом стрічка — «Хрустальов, машину!» — вийшла на екрани в 1998.

Упродовж багатьох років працював над фільмом за твором братів Стругацьких «Важко бути богом», проте на екрани за його життя ця стрічка так і не вийшла.

Останні місяці

У листопаді 2012 потрапив до лікарні після падіння. Наприкінці грудня лікарі провели йому операцію з видалення внутрішньочерепних гематом, після чого він захворів на запалення легенів. Наприкінці січня повідомлялося, що режисера вдалося вилікувати від пневмонії. Проте в середині лютого його дружина Світлана Кармаліта заявила про погіршення здоров'я режисера.[1]

Відзнаки

Фестивалі та премії[2]
  • 1986 — Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
  • 1986 — Міжнародний кінофестиваль у Локарно: Приз журі «Бронзовий леопард», Приз Ернеста Артариа (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
  • 1987 — МКФ в Роттердамі:
    • Премія критики (1971 «Перевірка на дорогах»)
    • Премія критики (1976 «Двадцять днів без війни»)
    • Премія критики (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
  • 1988 — Державна премія СРСР (1971 «Перевірка на дорогах»)
  • 1992 — Премія «Золотий овен»: «Людина кінематографічного року»
  • 1998 — Каннський кінофестиваль: Участь в Основній програмі (1998 «Хрустальов, машину!»)
  • 1999 — Премія «Ніка»:
    • За найкращий ігровий фільм (1998 «Хрустальов, машину!»)
    • За найкращу режисерську роботу (1998 «Хрустальов, машину!»)
  • 1999 — Премія «Золотий овен»:
    • За найкращий ігровий фільм (1998 «Хрустальов, машину!»)
    • За найкращу режисерську роботу (1998 «Хрустальов, машину!»)
  • 2008 — Премія «Ніка»: «За честь і гідність»
  • 2008 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз «За видатний художній внесок у розвиток російського кінематографічного мистецтва»
  • 2009 — КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз міста «Жива легенда Російського кіно»
  • 2015 — Премія «Ніка» за 2014 рік (посмертно) — за найкращий фільм року і за найкращу режисуру (2013 «Важко бути богом»)[3]

Фільмографія
Рік Фільм
Режисер Сценарист Актор Роль
1965 Робітниче селище (2-й режисер)[4]
Так
1967 Сьомий супутник[5]
Так
1971 Перевірка на дорогах
Так
1976 Двадцять днів без війни
Так
1977 Сідай поруч, Мішко!
Так
1980 Рафферті
Так
 журналіст
1980 Сергій Іванович іде на пенсію
Так
 Микола Дмитрович
1981 Особисте життя директора
Так
 Констянтин Мустафіді
1981 Мандрівка до Кавказьких гір
Так
1983 Торпедоносці[6]
Так
1984 Мій друг Іван Лапшин[7]
Так
Так
1985 Жив відважний капітан
Так
1986 Сказання про хороброго Хочбара
Так
1987 Мій бойовий розрахунок
Так
1990 Час, що канув
Так
 Лєсних
1991 Тінь завойовника, або загибель Отрара
Так
1991 док. фільм Elokuva vangitsee aikaa (Кіно фіксує час)
Так
1994 Замок
Так
 Кламм
1994 док. фільм Le Vaudeville du diable (Диявольский водевіль)
Так
1995 Прибуття поїзда /Трофимъ
Так
1996 Манія Жизелі
Так
 Лікар
1996 док. фільм Сергій Ейзенштейн. Автобіографія
Так
1998 Хрустальов, машину!
Так
Так
1998 док. фільм Cold War (серія 14 Red Spring)
Так
2008 док. фільм Володимир Висоцький. Я прийду по ваші душі!
Так
2012 док. фільм Dur d'être Dieu (Важко бути Богом)
Так
2013 Важко бути богом
Так
Так

Примітки
  1. Помер режисер Олексій Герман-старший. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 21 лютого 2013.
  2. Енциклопедія вітчизняного кіно: Олексій Герман (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  3. 31 березня 2015 відбулася XXVIII Урочиста церемонія вручення Національної кінематографічної премії «НІКА» за 2014 (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  4. Другий режисер у Володимира Венгерова
  5. Со-режисер з Григориєм Ароновим
  6. У титрах прізвище не вказано
  7. У титрах фільму як сценарист вказаний лише Едуард Володарський

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.