Балійське письмо
Балійське письмо (балі. Aksara Bali) — писемність, що використовувалась на індонезійському острові Балі. Здебільшого була замінена латинською абеткою. Незважаючи на це, писемність використовується і до цього дня, хоча лише деякі люди вільно володіють нею. Головним чином застосовується в релігійних писаннях.
Балійське письмо ᬅᬓ᭄ᬱᬭᬩᬮᬶ ![]() | |
---|---|
Вид |
абугіда |
Мови | балійська |
Період |
з 1 тис н.е. — сьогодення |
Напрям | зліва направо |
U+1B00—U+1B7F | |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
![](../I/JL_DIPONEGORO_200507.jpg.webp)
Балійське письмо переважає в традиційних церемоніях острова Балі та міцно асоціюється в індуїзмом. Письмо в основному використовується для копіювання лонтарів або манускриптів на пальмовому листі, що містять релігійні тексти[1][2].
Балійське письмо походить від письма каві, яке, в свою чергу, бере витоки від письма брахмі - предка майже всіх письменностей південно-східній Азії.
Абетка
Абетка включає в себе 47 символів, 14 з яких позначають голосні звуки, інші 33 - приголосні.
Приголосні
Приголосні називаються wianjana (ᬯ᭄ᬬᬦ᭄ᬚᬦ). У балійському письмі їх 33, проте лише 18 з них, звані wreṣāstra (ᬯᬺᬱᬵᬲ᭄ᬢ᭄ᬭ), використовуються для запису балійської мови. Решта застосовуються для запису слів, запозичених з каві та санскриту.
Приголосні | ||||||||
Місце творення | Pancawalimukha | Напівголосні | Фрикативні | Wisarga | ||||
Глухі | Дзвінкі | Носові | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гортанні |
![]() Ka1 |
![]() (Kha) Ka mahaprana |
![]() Ga1 |
![]() Ga gora |
![]() Nga1 |
![]() Ha12 | ||
Середньопіднебінні |
![]() Ca murca1 |
![]() Ca laca |
![]() Ja1 |
![]() Ja jera |
![]() Nya1 |
![]() Ya1 |
![]() Sa saga |
|
Ретрофлексні |
![]() Ta latik |
![]() Ta latik m. |
![]() Da murda a. |
![]() Da murda m. |
![]() Na rambat |
![]() Ra1 |
![]() Sa sapa | |
Зубні |
![]() Ta1 |
![]() Ta tawa |
![]() Da lindung1 |
![]() Da madu |
![]() Na kojong1 |
![]() La1 |
![]() Sa danti13 | |
Губні] |
![]() Pa1 |
![]() Pa kapal |
![]() Ba1 |
![]() ![]() Ba kembang |
![]() Ma1 |
![]() Wa1 |
↑ Aksara wreṣāstra. В традиційному порядку: ha na ca ra ka / da ta sa wa la / ma ga ba nga / pa ja ya nya.
↑ Приголосний ha іноді не вимовляється. Наприклад, hujan вимовляється як ujan.[3]
↑ Насправді є альвеолярним, но класифікується як зубний за традицією.
Голосні
Голосні називаються suara (ᬲ᭄ᬯᬭ) і можуть бути написані як окремі літери, якщо знаходяться на початку слова.
Голосні | |||||||
Короткі голосні |
Назва | Довгі голосні | |||||
Символ | Транслітерація | МФА | Символ | Транслітерація | МФА | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
A | [a] | A kara | ![]() |
Ā | [ɑː] | |
![]() |
I | [i] | I kara | ![]() |
Ī | [iː] | |
![]() |
Ṛ | [ɹ̩] | Ra repa | ![]() |
Ṝ | [ɹ̩ː] | |
![]() |
Ḷ | [l̩] | La lenga | ![]() |
Ḹ | [l̩ː] | |
![]() |
U | [u] | U kara | ![]() |
Ū | [uː] | |
![]() |
E | [e]; [ɛ] | E kara (E) Airsanya (Ai) |
![]() |
Ai | [aːi] | |
![]() |
O | [o]; [ɔ] | O kara | ![]() |
Au | [aːu] |
Цифри
Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | |
---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
0 | Bindu/Windu | ![]() |
5 | Lima | |
![]() |
1 | Siki/Besik | ![]() |
6 | Nem | |
![]() |
2 | Kalih/Dua | ![]() |
7 | Pitu | |
![]() |
3 | Tiga/Telu | ![]() |
8 | Kutus | |
![]() |
4 | Papat | ![]() |
9 | Sanga/Sia |
Юнікод
Письмо було включено в Юнікод з виходом версії 5.0 в липні 2006 року. Виділений для балійського письма діапазон - U + 1B00-U + 1B7F:
Примітки
- Fox, Richard (2013). Rival Styles of Writing, Rival Styles of Practical Reasoning. Heidelberg: Institut für Ehtnologie.
- Kuipers, Joel (2003). Indic Scripts of Insular Southeast Asia: Changing Structures and Functions Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.. Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies.
- Tinggen, p. 16