Балійське письмо

Балійське письмо; ᬅᬓ᭄ᬱᬭᬩᬮᬶ ;
Вид	абугіда
Мови	балійська
Період	з 1 тис н.е. — сьогодення
Напрям	зліва направо
Юнікод	U+1B00—U+1B7F
	Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Балійське письмо (балі. Aksara Bali) — писемність, що використовувалась на індонезійському острові Балі. Здебільшого була замінена латинською абеткою. Незважаючи на це, писемність використовується і до цього дня, хоча лише деякі люди вільно володіють нею. Головним чином застосовується в релігійних писаннях.

Вивіска латиницею та балійським письмом

Балійське письмо переважає в традиційних церемоніях острова Балі та міцно асоціюється в індуїзмом. Письмо в основному використовується для копіювання лонтарів або манускриптів на пальмовому листі, що містять релігійні тексти[1][2].

Балійське письмо походить від письма каві, яке, в свою чергу, бере витоки від письма брахмі - предка майже всіх письменностей південно-східній Азії.

Абетка

Абетка включає в себе 47 символів, 14 з яких позначають голосні звуки, інші 33 - приголосні.

Приголосні

Приголосні називаються wianjana (ᬯ᭄ᬬᬦ᭄ᬚᬦ). У балійському письмі їх 33, проте лише 18 з них, звані wreṣāstra (ᬯᬺᬱᬵᬲ᭄ᬢ᭄ᬭ), використовуються для запису балійської мови. Решта застосовуються для запису слів, запозичених з каві та санскриту.

Місце творення	Глухі		Дзвінкі		Носові	Напівголосні	Фрикативні	Wisarga
Приголосні
Місце творення	Pancawalimukha					Напівголосні	Фрикативні	Wisarga
Гортанні	(Ka) Ka¹	(Kha) Ka mahaprana	(Ga) Ga¹	(Gha) Ga gora	(Nga) Nga¹			(Ha) Ha¹²
Середньопіднебінні	(Ca) Ca murca¹	(Cha) Ca laca	(Ja) Ja¹	(Jha) Ja jera	(Nya) Nya¹	(Ya) Ya¹	(Śa) Sa saga
Ретрофлексні	(Ṭa) Ta latik	(Ṭha) Ta latik m.	(Ḍa) Da murda a.	(Ḍha) Da murda m.	(Ṇa) Na rambat	(Ra) Ra¹	(Ṣa) Sa sapa
Зубні	(Ta) Ta¹	(Tha) Ta tawa	(Da) Da lindung¹	(Dha) Da madu	(Na) Na kojong¹	(La) La¹	(Sa) Sa danti¹³
Губні]	(Pa) Pa¹	(Pha) Pa kapal	(Ba) Ba¹	or (Bha) Ba kembang	(Ma) Ma¹	(Wa) Wa¹

↑ Aksara wreṣāstra. В традиційному порядку: ha na ca ra ka / da ta sa wa la / ma ga ba nga / pa ja ya nya.
↑ Приголосний ha іноді не вимовляється. Наприклад, hujan вимовляється як ujan.[3]
↑ Насправді є альвеолярним, но класифікується як зубний за традицією.

Голосні

Голосні називаються suara (ᬲ᭄ᬯᬭ) і можуть бути написані як окремі літери, якщо знаходяться на початку слова.

Символ	Транслітерація	МФА	Назва	Символ	Транслітерація	МФА
Голосні
Короткі голосні			Назва	Довгі голосні
	A	[a]	A kara		Ā	[ɑː]
	I	[i]	I kara		Ī	[iː]
	Ṛ	[ɹ̩]	Ra repa		Ṝ	[ɹ̩ː]
	Ḷ	[l̩]	La lenga		Ḹ	[l̩ː]
	U	[u]	U kara		Ū	[uː]
	E	[e]; [ɛ]	E kara (E) Airsanya (Ai)		Ai	[aːi]
	O	[o]; [ɔ]	O kara		Au	[aːu]

Цифри

Арабські цифри	Назва	Арабські цифри	Назва
0	Bindu/Windu	5	Lima
1	Siki/Besik	6	Nem
2	Kalih/Dua	7	Pitu
3	Tiga/Telu	8	Kutus
4	Papat	9	Sanga/Sia

Юнікод

Письмо було включено в Юнікод з виходом версії 5.0 в липні 2006 року. Виділений для балійського письма діапазон - U + 1B00-U + 1B7F:

Примітки

Fox, Richard (2013). Rival Styles of Writing, Rival Styles of Practical Reasoning. Heidelberg: Institut für Ehtnologie.
Kuipers, Joel (2003). Indic Scripts of Insular Southeast Asia: Changing Structures and Functions Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.. Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies.
Tinggen, p. 16

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[fox-1] Fox, Richard (2013). Rival Styles of Writing, Rival Styles of Practical Reasoning. Heidelberg: Institut für Ehtnologie.

[ins-2] Kuipers, Joel (2003). Indic Scripts of Insular Southeast Asia: Changing Structures and Functions Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.. Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies.

[3] Tinggen, p. 16

1

2

3