Місце творення приголосного

Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Визначається за активним і пасивним артикулятором. Виділяють п'ять основних активних артикуляторів: губи (губні приголосні), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань (гортанні приголосні). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.

Місця творення приголосних (пасивні і активні):
1. Зовнішньогубні
2. Внутрішньогубні
3. Зубні
4. Ясенні
5. Заясенні
6. Передньопіднебінні
7. Середньопіднебінні
8. Задньопіднебінні
9. Язичкові
10. Глоткові
11. Гортанні
12. Надгортанні
13. Радикальні (коренем язика)
14. Задньоязикові
15. Середньоязикові
16. Ламінальні (передньою спинкою язика)
17. Апікальні (кінчиком язика)
18. Субапікальні

Назва

  • Місце творення приголосного (англ. place of articulation)
  • Місце артикуляції приголосного (англ. place of articulation)
  • Точка творення приголосного (англ. point of articulation)
  • Точка артикуляції приголосного (англ. point of articulation)

Перелік місць, де може бути перепона

(Усі попередні можуть бути назалізовані і більшість може бути боковими.)

  • Фарингальне: між коренем язика й задньою частиною глотки
  • Надгортанно-фарингальне: між надгортанником й задньою частиною глотки
  • Надгортанне
  • Гортанне: у гортані

Коартикуляція

У деяких мовах є приголосні що мають одночасно два місця творення, вони називаються коартикульованими. Коли вони подвійно артикульовані, артикулятори повинні мати можливість рухатися незалежно, а тому може бути лише одне місце творення у кожній з таких категорій: губні, передньоязикові, дорсальні, радикальні. (Гортань керує фонацією, і інколи повітряним потоком, а тому не вважається артикулятором.)

Частіше другорядна артикуляція має апроксимантну природу, тоді артикуляції можуть бути подібними, наприклад можливі огублені губні й под.

Серед поширених додаткових артикуляцій:

  • Огублення
  • Палаталізація
  • Веляризація
  • Фарингалізація
  • Подвійно артикульовані зімкнення: зімкнення, що утворюються одночасно з іншим, наприклад губно-м'якопіднебінний [k͡p], що зустрічається в Західній і Центральній Африці.
Місце творення

  Губне
Губно-губне
Губно-задньопіднебінне
Губно-ясенне
Губно-зубне
Зубно-губне

  Зубно-зубне

  Передньоязикове
Язиково-губне
Міжзубне
Зубне
Зубно-альвеолярне
Альвеолярне
Апікальне
Ламінальне
Субапікальне
Постальвеолярне
Альвеоло-палатальне
Ретрофлексне

  Дорсальне
Середньопіднебінне
Лабіопалатальний
Задньоязикове
Глибокозадньоязикове
Увуло-епіглотальне

  Радикальне
Фарингальне
Епіглото-фарингальне
Епіглотальне

  Гортанне

Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які можуть невірно відображатися в деяких браузерах.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.