Баліцяо
Баліцяо (кит. 八里桥, трансліт. Bālǐqiáo) — історичний міст через Тунхуейхе в Пекіні на стику районів Чаоян і Тунчжоу, побудований при династії Мін. «Ба чи цяо» в перекладі означає «міст у восьми лі», він був так названий тому, що знаходився рівно в восьми лі від Тунчжоу.
| Баліцяо | |
|---|---|
|
| |
| 39°54′24″ пн. ш. 116°36′51″ сх. д. | |
| Країна |
 КНР |
| Розташування | Пекін |
| Тип | міст |
  Баліцяо Баліцяо (Китайська Народна Республіка) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
За часів імператорського Китаю міст відзначав собою кордон між Пекіном та провінцією Чжилі. Якщо імператор вирушав у подорож, то до Баліцяо його доставляли в паланкіні, а біля мосту він пересідав на коней або в човен.
Під час Другої опіумної війни в цих місцях відбулася бій, у якому китайсько-маньчжурські війська намагалися безуспішно зупинити просування англо-французьких військ до столиці. За перемогу в цій битві командувач французькими військами генерал Шарль Кузен-Монтабан отримав від Наполеона III титул «граф Баліцяо» (фр. Comte de Palikao).
Історія
Точне походження мосту визначити важко. Хоча нинішня структура належить до пізньої династії Мін, історичні записи свідчать, що на цьому місці вже був міст приблизно з четвертого століття нашої ери. Міст розташований рівно за вісім лі (китайська миля) від району Тунчжоу в Пекіні, тому його назвали «Баліцяо» або «восьмимильний міст». Колись він використовувався як маркер зовнішньої межі імперського Пекіна, за яким була колишня провінція Чжилі.