Бандикут довгоносий

Раніше цей вид включав P. pallescens[2].

Волосяний покрив від червонувато-коричневого до пісочного кольору зверху й від білого до кремового кольору знизу. Мордочка витягнута. Верхня губа велика і трохи розщеплена. Середня загальна довжина 50.8 см, зокрема довжина хвоста 15.24 см. Є статевий диморфізм: середня маса самців становить 897, а середня вага самиць — 706 грамів[3].

Проживає на східному узбережжі Австралії (Вікторія, Новий Південний Уельс, Квінсленд); висота проживання від 0 до 1400 метрів[4].

Цей вид проживає в різних місцях проживання, включаючи приміські сади в містах. Переважне середовище проживання — це пустищні й лісові ділянки поблизу відкритих трав'янистих місць годування[4].

Це нічна солітарна тварина, яка проводить день у гнізді. Нічні години проводить у пошуках безхребетних (найбільша частина раціону), дрібних хребетних, коріння рослин і гриби. Бандикут довгоносий є здобиччю для широкого кола як місцевих, так і чужорідних хижаків (Felis catus, Canis lupus familiaris, Vulpes vulpes, Canis lupus dingo, різноманітні місцеві змії…). Самиці можуть народжувати до п'яти дитинчат (зазвичай 2 або 3) і можуть приносити виводки швидко поспіль[3][4].

Загрози: тривалі сільськогосподарські вирубки, вирубки, спалювання місць проживання та хижацтво псів, котів і лисиць[4].

Вид присутній у кількох заповідних територіях. Існує нагальна потреба в підтримці середовища проживання для всіх видів[4].