Бандикут

Довжина голови й тіла: 200—425 мм, довжина хвоста: 75–170. Вага 500—1900 грамів для P. nasuta, 450—900 грамів для P. gunnii, 190—250 грамів для P. bougainville. Гладкий на вигляд волосяний покрив складається переважно з грубих, окремих волосків. Верхні частини тіла можуть бути сірого, світло-коричневого з легким рожевим відтінком, тьмяно помаранчевого, жовтувато-коричневого, сіро-коричневого або сірого забарвлення. Чорні або з чорними кінчиками волоски часто перемежовуються з більш світлими. У всіх видів, крім P. nasuta є поперечні або діагональні темні й світлі смуги на спині й крупі, утворюючи в деяких випадках складний малюнок. Низ тіла білий або білуватий. Бандикути мають довгі, що звужуються морди і загострені вуха.

Дощовий ліс і склерофітний ліс для P. nasuta, рідколісся й відкриті місцевості з гарним покриттям ґрунту для P. gunnii, пустки і дюнна рослинність для P. bougainville, поля Triodia для P. eremiana.

Серед густої рослинності бандикути будують гнізда, що складаються з овального насипу з гілочок, листя і перегною на поверхні землі. У більш відкритих районах, вони будують гніздові камери; вистеляючи її рослинними волокнами, а потім покриваючи купою гілок і листя. Занедбані нори кролика і порожнисті колоди також використовуються для гніздівлі. Бандикути нічні, наземні, вельми активні. Члени цього роду в основному комахоїдні, хоча вони також харчуються хробаками, равликами, ящірками, мишами і рослинним матеріалом.

У складі роду — 4 сучасні види:

• Perameles bougainville
• Perameles gunnii — бандикут тасманійський
• Perameles nasuta — бандикут довгоносий
• Perameles pallescens

Perameles: πήρα — «сумка» + meles (борсук). Бандикут: змінена форма назви тварин із мови телугу[1].

• Бандикут в монографії: Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005. — ISBN 0-8018-8221-4.
• Ronald M. Nowak. Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 150. — ISBN 0801882222.