Бараневич Леонід Петрович
Леоні́д Петро́вич Баране́вич (нар. 1880, с. Радовці Летичівського повіту Подільської губернії — н/д) — полковник Армії УНР.
Леонід Петрович Бараневич | |
---|---|
Народження |
1880
с. Радовці Летичівського повіту Подільської губернії |
Смерть | невідомо |
Країна | Російська імперія→ УНР |
Приналежність | Армія УНР |
Звання |
Полковник Полковник |
Нагороди |
|
Життєпис
Народився в с. Радовці Летичівського повіту Подільської губернії. Станом на 1 січня 1910 р. — штабс-капітан 9-го стрілецького полку (Жмеринка), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Кавалер ордену Святого Георгія IV ступеня (за бій 23 травня 1915 р.) та Георгіївської зброї (за бій 17 серпня 1914 р.). Останнє звання у російській армії — полковник.
У 1918 р. — помічник командира 10-го пішого Липовецького полку Армії Української Держави. У 1920—1921 рр. служив у 1-й Запорізькій дивізії Армії УНР. Інвалід (не мав лівої ноги). Подальша доля невідома.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.