Барба-Ніколь Кліко-Понсарден

Барба-Ніколь Кліко-Понсарден (також Мадам Кліко, фр. Barbe-Nicole Clicquot-Ponsardin; 1777-1866) - французька підприємниця, яка, залишившись вдовою в 27 років, прийняла винний бізнес свого чоловіка - компанію-виробника шампанських вин, що володіє брендом «вдова Кліко», й існує донині.

Барба-Ніколь Кліко-Понсарден
фр. Barbe-Nicole Clicquot-Ponsardin
фр. Barbe-Nicole Clicquot-Ponsardin Veuve Clicquot
Прізвисько La Grande Dame de la Champagne
Народилася 16 грудня 1777(1777-12-16)[1][2][3]
Реймс
Померла 29 липня 1866(1866-07-29)[1] (88 років)
Бурсо
Поховання Cimetière du Nordd
Країна  Франція
Діяльність бізнесвумен
Галузь виноградарство
Знання мов французька
Батько Nicolas Ponsardind

Біографія

Народилася 16 грудня 1777 року в Реймсі, Франція. Була дочкою багатого батька - Понса Жана Нікола Філіпа Понсардена (фр. Ponce Jean Nicolas Philippe Ponsardin), французького текстильного фабриканта та політичного діяча, і матері - Жанни Жозеф Марі-Клементін Летертр Уарт (фр. Jeanne Josephe Marie-Clémentine Letertre Huart)[4].

У віці 21 року вона вийшла заміж за підприємця Франсуа Кліко (фр. François Clicquot), який помер шість років по тому, в 1805 році, залишивши дружині управління справами, пов'язаними з банківською діяльністю, торгівлею шерстю і виробництвом шампанського. Мадам Кліко, як стали називати молоду вдову, сконцентрувалася на виноробстві - компанія стала називатися «Вдова Кліко». Під її керівництвом винороби розробили процес ремюажу, що дозволив вирішити проблему з осадом у вині, не втрачаючи при цьому вуглекислий газ. Спочатку компанія намагалася зберегти цей метод в секреті, але в кінці 1820-х років секрет був розкритий і інші виноробні будинки стали впроваджувати потокові лінії ремюажу.

Виноробна садиба (шато) Бурсо в 2005 році

Після поразки Наполеона французьку провінцію Шампань окупувала російська армія. У період окупації шампанське стало предметом реквізиції. Коли в результаті експропріації винні підвали «Вдови Кліко» спорожніли, вона заявила: «Сьогодні вони п'ють. Завтра вони заплатять»[5]. Її слова виявилися пророчими, оскільки наступні 100 років, аж до революції 1917 року, Російська імперія стала за обсягом замовлень другим в світі споживачем шампанського[6].

Барба-Ніколь Кліко-Понсарден більш заміж не виходила, жила в замку Шато де Бурсо (фр. Château de Boursault) містечка Бурсо, де померла 29 липня 1866 року. Вона була похована у родинному склепі Кліко-Понсарден на Північному кладовищі в Реймсі[7]. Замок успадкувала герцогиня Анна д'Юзес, її правнучка[8].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. GeneaStar
  3. Roglo — 1997. — 8549233 екз.
  4. Women with Attitude, Susan Vinnicombe, John Bank, 2003, ISBN 0-415-28742-1, accessed 17 March 2009(англ.)
  5. H. Johnson Vintage: The Story of Wine, стр. 330—341, Simon and Schuster, 1989 год, ISBN 0671687026(англ.)
  6. D. and P. Kladstrup Champagne: How the World’s Most Glamorous Wine Triumphed Over War and Hard Times (New York: William Morrow, 2005), стр. 83-84, ISBN 0060737921.
  7. Alphonse Rocha, 2015.
  8. La Duchesse D’Uzès(фр.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.