Барбір Людмила Григорівна

Людмила Барбір народилася 30 листопада 1982 року в селі Чорногузи Вижницького району Чернівецької області України.

У 2004 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого за фахом «актриса театру і кіно». Працювала у таких театрах, як «Рампа», «Браво», «Театр перевтілення» тощо.

З 2007 починає зніматися в рекламі. Всього на її рахунку більше 20 робіт у цьому жанрі для центральних каналів українського телебачення[1].

Починаючи з 2006 року, бере участь у зйомках серіалів і художніх фільмів. Глядачі пам'ятають її за ролями в серіалах «За все тобі дякую», «Мухтар», «Дві сторони однієї Анни», «Жіночий лікар» тощо. Зіграла головну роль в українському артхаусному фільмі «Записки графомана» режисера Олега Філіпенка.

Людмила Барбір бере участь у дубляжі художніх фільмів. Наприклад, в Україні її голосом розмовляють героїні блокбастерів «Аватар», «Росомаха» тощо.

Брала участь у зйомках пластики головних героїв мультфільму «Казкова Русь» від «Студії Квартал-95».

З 14 лютого 2011 року до 2012 року вела шоу «Теорія зради» з Андрієм Мерзлікіним на телеканалі ТЕТ. У даному ток-шоу акторка виконувала роль психолога для заспокоювання клієнтів, що вийшли з рівноваги.

З 19 серпня 2013 року в парі з Русланом Сенічкіним веде ранкове шоу «Сніданок з 1+1» на телеканалі 1+1[2].

Заміжня, виховує сина Тараса (нар. 2012).

• Ведучою «Сніданку з 1+1» стала за результатами глядацького голосування[3].
• Роботу в «Сніданку з 1+1» поєднує з викладанням у школі радіо- і телеведучих Astrasapience, де дає майстер-класи з основ сценічної мови.
• Займається айкідо та айкідзю-дзюцу[4]. Захопилася бойовими мистецтвами після нападу грабіжника[5].
• Під час кастингу у «Сніданок з 1+1» мала залаштункове прізвисько Козачка.
• У 2018 році долучилася до благодійного фотопроєкту «Щирі. Свята», присвяченого українському народному костюму та його популяризації. Проєкт було реалізовано зусиллями ТЦ «Домосфера», комунікаційної агенції Gres Todorchuk та Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара». Увесь прибуток, отриманий від продажу виданих календарів, було передано на реконструкцію музею[6]. Кожен місяць у календарі присвячено одному з традиційних українських свят, на яке вказують атрибути та елементи вбрання[7].