Барвиха (селище)
Барви́ха (рос. Барвиха) — селище в Одинцовському районі Московської області[1], розташоване неподалік від Рубльово-Успенського шосе на річці Саминці. За два кілометри на північ від селища на Рубльово-Успенському шосе розташовується село Барвиха.
Селище Барвиха | |
---|---|
рос. Барвиха | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Московська область |
Муніципальний район | Одинцовський район |
Поселення | Сільське поселення Барвихинське |
Код ЗКАТУ: | 46241804009 |
Код ЗКТМО: | 46641404106 |
Основні дані | |
Поштовий індекс | 143083 |
Географічні координати: | 55°43′ пн. ш. 37°16′ сх. д. |
Вебсторінка | blv.ru |
Мапа | |
Барвиха Барвиха | |
|
Історія
У XVIII столітті на місці селища розташовувався стародавній сосновий бір, а місце йменувалось Оборихою (Оборвихою), пізніше — Борихою. Теперішня назва закріпилась за Барвихою у 1920-их роках.
Селище було збудовано генералом Олександром Казаковим, власником сусіднього села Подушкіно, у середині XIX століття як курорт для збільшення прибутку його маєтку.
1872 року був зведений аналог нинішнього пропускного пункту — сторожка зі шлагбаумом.
В околицях селища розміщуються 3 елітних котеджних селища: Барвиха-2, Барвиха Club і Барвиха Village[2].
Пам'ятки
- Обома берегами Саминки — рови й пагорби. Це все, що залишилось від згаданої в повісті Олексія Толстого «Князь Срібний» садиби.
- Замок баронеси Маєндорф, що слугує заміською резиденцією російських президентів.
Персоналії
- Марецька Віра Петрівна (1906—1978) — радянська російська актриса театру і кіно.
Джерела
- Рудомино. Легендарная Барвиха. — М.: Издательский Дом ТОНЧУ, 2009. — 336 с. — 3 000 экз. — ISBN 978-5-91215-019-7.
- Історія Барвихи
- Известия. Ру — За високими заборами Барвихи
Примітки
- Московська обласна Дума. Закон № 64/2005-ОЗ від 28 лютого 2005 року «Про статус і кордони Одинцовського муніципального району та новоутворених у його складі муніципальних утворень», у ред. Закону № 6/2007-ОЗ від 1 лютого 2007 року
- Будинки на Рублівці. Котеджне селище Барвиха Village на Рубльовському шосе. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 22 вересня 2012.