Барило

Бари́ло[1][2][3] (від пол. baryła < італ. barile < лат. barilla, barillus, звідси також «барель»)[4], бочо́нок[5] бондарний виріб; невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами; невеличка пузата бочка. Використовувалася для зберігання води, меду, вина, пива тощо.

Барило

Синоніми бари́лечко[3], бари́лко[2][3], бари́лочко[3], бари́льце[2][3], бариля́ка[3], барильчи́на[3], бочо́нок[6], а також пуза́нь, пуза́нчик, пухтїй, черева́нь, черевко́, бруха́ч[3], у західних діалектах ґеле́та[7]. Маленький бочонок також називався бочалка[8].

Барильце для коньяку
Бочки й барило
Гедвіґ Генке Сценка в італійському винному льосі, 1887

У культурі

Фразеологізми української мови:

  • П'я́ний як бари́ло — дуже сп'янілий; п'яний — аж валяється; п'яний, що й стежки не бачить[2][9].
  • Не смійся, барило, сам кухвою станеш — чужому лихові не смійся: не знаєш, що тебе жде[9].
В піснях
  • Ой лопнув обруч коло барила, Дівчина козака та й обдурила…[10].
У літературі

Інше

  • «Барильцями» («бочонками») називають фішки з номерами, вживані для гри в лото.
  • Барило — старовинна міра об'єму

Див. також

Примітки

  1. Барило // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
  3. Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко)
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А  Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  5. Бочонок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Словарь росийсько-український 1893—1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
  7. Ґелета // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Бочалка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Російсько-український словник сталих виразів 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
  10. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991; Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.