Бармінський Сергій Арсентійович

Народився у березні 1900 року в селі Коріно (тепер Шатковський район) Арзамаського повіту Нижегородської губернії в сім'ї сільського священика.

У 1914 році закінчив Арзамаське духовне училище і 1-й клас Нижегородської духовної семінарії. За участь у страйку учнів у 1915 році був звільнений з семінарії, працював посильним і кур'єром в журнальному видавництві. Пізніше перейшов працювати на механічний завод Слонімського, де працював до березня 1917 року. Потім переїхав до Москви, де був слухачем 3-місячних курсів бухгалтерів.

Учасник Жовтневої революції.

З 1918 по 1919 роки — слухач Курсів агітаторів-інструкторів при Центральній школі ВЦВК — Комуністичному університеті; слухач Курсів особливого призначення при ВЧК при РНК РРФСР; секретар, голова Балахнінського повітового, міського комітету РКСМ (Московська губернія). З березня по червень 1919 року перебував на службі в РСЧА — був політпрацівником у 16-му окремому Нижегородському батальйоні військ ВНК. Член РКП(б) з березня 1919 року.

З 1919 по 1937 роки працював:

• уповноваженим Московської губернської ЧК;
• уповноважений, начальник Військового відділення, заступник голови Одеської губернської ЧК, помічник начальника Особливого відділу, секретар, начальник Адміністративного, Контррозвідувального відділу Одеського губернського відділу ДПУ;
• начальник Особливого відділу ВЧК румунського кордону;
• заступник начальника Контррозвідувального відділу ДПУ при РНК Української РСР (м. Харків);
• заступник начальника Київського обласного відділу ДПУ (з 26 березня 1928 року по 10 травня 1930 року);
• тимчасовий виконувач обов'язків начальника Приморського обласного відділу ДПУ;
• заступник повноважного представника ОДПУ по Далеко-Східному краю — заступник начальника Управління НКВС по Далеко-Східному краю;
• начальник Особливого відділу ОДПУ — V відділу НКВС Окремої Червонопрапорної Далеко-Східної Армії.

Був заарештований 9 серпня 1937 року. Розстріляний 10 лютого 1938 року.

• Відомчі нагороди — нагрудні знаки «Почесний працівник ВЧК-ГПУ» (1924, 1934).
• Бойова іменна зброя від Колегії ОДПУ — два пістолети системи «Маузер» (1930, 1932).
• Срібний годинник Одеського губвиконкому (1923), золоті годинники (1927), золоті годинники від Далекосхідного крайвиконкому (1932).

• Бажан О., Золотарьов В. Один з організаторів київського футбольного клубу «Динамо» (штрихи біографії Сергія Арсентійовича Бармінського) // Краєзнавство. — 2015. — № 1/2. — С. 235—247.
• Управление госбезопасности в Приморском крае / Руководители органов госбезопасности Приморья — С. Барминский
• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991
• Барминский, Сергей Арсентьевич