Нижньогородська губернія

Нижньогородська губе́рнія — адміністративна одиниця колишньої Російської імперії, що містилася у центрі європейської частини.

Нижньогородська губернія

Герб
Центр Нижній Новгород
Існування 17141929
Площа 51 252 км²
Населення 1 584 774 осіб (1897) осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники Казанська губернія
Нижньогородська провінція
Наступники Нижньогородська область

Історія

Губернія була утворена 1714 року з Казанської губернії. Проіснувала до 1929 року.

Адміністративний поділ

На 1897 рік складалася із 11 повітів

  • Ардатовський повіт
  • Арзамаський повіт
  • Балахнинський повіт (1921—1929 Городецький повіт)
  • Васильсурський повіт
  • Горбатовський повіт (1918—1929 Павловський повіт)
  • Княгининський повіт
  • Лукояновський повіт
  • Макар'євський повіт (1920—1929 Лисковський повіт)
  • Нижньогородський повіт
  • Семеновський повіт
  • Сергацький повіт

1918 року утворено Воскресенський повіт. 1921 року утворюються Виксунський, Починковський та Сормовський повіти. 1922 року зі складу Костромської губернії було передано Варнавинський та Ветлузький повіти та 6 волостей ліквідованого Ковернінського повіту, більшу частину Курмиського повіту Симбірської губернії та 4 волості Тамбовської губернії. Було утворено Канавинський робітничий район. 1923 року Ардатовський, Варнавинський, Васильсурський, Воскресенсмький, Княгиниський, Курмиський та Починковський повіти було ліквідовано, а також утворено Краснобаковський повіт.

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.