Барон Олексій Володимирович

Олексій Володимирович Барон (рос. Алексей Владимирович Барон, 24 лютого 1954(19540224), Бакали, КазРСР) — російський письменник-фантаст та вчений-біохімік.

Олексій Барон
рос. Алексей Владимирович Барон
Ім'я при народженні Алексей Владимирович Барон
Народився 24 лютого 1954(1954-02-24) (67 років)
Бакали
Громадянство  СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність прозаїк
Мова творів російська
Роки активності 1989
Напрямок проза
Жанр фантастична повість, роман, оповідання
Magnum opus «Епсилон Ерідана»

Біографія

Олексій Барон народився у Казахстані в аулі Бакали. Після закінчення середньої школи він навчався в Красноярському медичному інституті, який закінчив у 1977 році. Після закінчення вишу Барон вступив до аспірантури на кафедрі біохімії, після чого захистив кандидатську дисертацію в 1985 році.[1] До 1989 року він працював асистентом кафедри біохімії Красноярського медичного інституту, а в 1989—1992 роках керував біохімічною групою НДІ медичних проблем Півночі АМН СРСР (пізніше Росії). У 1992—1994 роках Олексій Барон працював завідувачем лабораторії Красноярського ендокринологічного центру, а з 1994 року працював завідувачем клініко-діагностичної лабораторії медичної служби ВАТ «Красноярський алюмінієвий завод». Одночасно Олексій Барон з 1989 року працює в Красноярському державному університеті[2], а після реорганізації університету працює доцентом Інституту фундаментальної біології та біотехнології Сибірського федерального університету.[1]

Літературна творчість

Згідно інтерв'ю Олексія Барона, він розпочав займатися літературною творчістю ще в дванадцятирічному віці.[3][2] Першим опублікованим літературним твором стало оповідання «Мурашині казки», опубліковане в красноярській періодиці в 1989 році. Також вже під час проживання в Красноярську Барон розпочав писати фантастичні твори, і зі слів самого письменника, з першими публікаціями йому дуже допоміг красноярський письменник та лікар Андрій Лазарчук. У 1998 році в Красноярську надрукована перша повість автора «Ті, хто старші нас», яка пізніше перероблена письменником в роман. У 2000 році вийшов друком хронологічно перший роман із однойменної серії творів «Епсилон Ерідана», у якому розповідається про зникнення великої кількості людей із земної колонії на планеті системи Епсилон Ерідана. Подальша доля цих людей описується в наступних романах серії — «Ті, хто старші нас», який вийшов друком у вигляді роману в 2001 році, «Люди і ящери», який вийшов друком в 2003 році[3], та «Ескадра його високості», який вийшов друком в 2008 році. у 2012 році вийшов друком роман письменника «Третє пришестя», який не входить до серії про Епсилон Ерідана. У романі йдеться про дві одночасні та взаємопов'язані події — наблишення до Землі велетенського метеорита, та першої висадки на Марс космічної експедиції, яка знаходить на планеті сліди стародавньої цивілізації, яка щезла близько мільйона років тому.[4]

Бібліографія

Романи

  • 2000 — Эпсилон Эридана
  • 2001 — Те, кто старше нас
  • 2003 — Люди и ящеры
  • 2008 — Эскадра его высочества
  • 2012 — Третье пришествие

Оповідання

  • 1989 — Муравьиные сказки
  • 1990 — Жили-были
  • 1993 — Две феи

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.