Барський ліцей № 2

У 1902 році в місті Бар відкрилася жіноча гімназія на основі «Положения о женских гимназиях и прогимназиях Министерства Народного Просвещения» число 1, месяц сентябрь, год 1902 в составе приготовительного и четырех младших классов» як приватний навчальний заклад. Міська знать орендувала одне з найкращих приміщень міста, що належало місцевому багатію Рижому. Спочатку було відкрито 5 класів гімназії.

Гімназія утримувалася на власні кошти, одержані від внесення плати за навчання, а міське Управління доплачувало решту.

Першим начальником гімназії була Ващенко-Захаренко.

У гімназію приймали в основному дітей заможних батьків (плата за навчання становила 4 тис. крб.). Приймали не тільки жителів Бара й навколишніх сіл, а й з інших повітів Подільської губернії. Перші два роки після відкриття гімназії в ній навчалося 150 гімназисток, у 1904 році — 210 гімназисток, а кількість класів збільшилася до семи. Гімназія існувала до 1920 року.

16 жовтня 1918 року було прийнято декрет «Про єдину трудову школу РРФСР», у ст. 13 зазначалося, що «навчання в трудовій школі носить загальноосвітній політехнічний характер на обох ступенях». Недалеко від гімназії знаходилося міське училище на чотири групи-комплекти. На базі цих двох приміщень, згідно з декретом, з 1920 по 1923 рік було відкрито школу фабрично-заводського навчання — ФЗН, яка давала учням професію робітника.

У 1923 році на базі школи була відкрита Барська трудова школа № 2, яка діяла до 1933 року. Директором був призначений Горбатий Павло Анастасович, заслужений вчитель УРСР.

У 1933 році Народний Комісаріат України реорганізував Барську трудову школу в середній навчальний заклад, який з часом став називатися Барською зразковою середньою школою № 2. З 1933 по 1937 рік директором школи був Данченко Микита Павлович. У 1937 році директором школи став Зозуляк Петро Іванович, заслужений вчитель УРСР[1].

Під час окупації міста німецькі фашисти перетворили приміщення школи на зерносховище для потреб німецької армії, знищивши бібліотеку школи, обладнання кабінетів, шкільні меблі; навчання в школі припинилося. З ініціативи вчителів-патріотів у місті були організовані підпільні школи. До цього долучилися й вчителі Барської трудової школи № 2, які навчали дітей у себе вдома, за радянськими підручниками і програмами. Такі школи діяли протягом 1942—1943 років і на початку 1944[1].

По закінченню війни і з початком відбудови почався активний процес відбудови і самої школи, переважно силами вчителів та учнів. У перші післявоєнні роки діти навчалися у важких умовах: майже не було підручників і зошитів, приміщення школи було напівзруйноване, класи погано опалювались.

З 1945 по 1951 роки — Барська семирічна школа, в 1945 р. тут було 5 класів і навчалося 200 учнів. Директором семирічки з 1945 по 1964 була Нудельман Клара Ізраїлівна.

З 1952—1953 навчального року школа знову стає середньою, якою була до війни — Барська середня школа № 2, а в 1953/54 навчальному році відбувся перший післявоєнний випуск 10 класу.

У 1954 році в школі відкрився експериментальний клас з виробничим навчанням, який готував кваліфікованих робітників і надавав учням середню освіту. З того часу і по 1955 рік школа давала випускникам, окрім середньої освіти, робітничу кваліфікацію.

У 60-х роках у школі працювало близько 50 педагогів, а навчалося понад 600 учнів. Існували танцювальні, драматичні, спортивні гуртки. При школі була власна теплиця[1].

З 1964 по 1966 рік директором школи був Кінщак Андрій Іванович. У післявоєнний період кількість учнів збільшилася, у зв'язку з цим в 1967 році почалася добудова школи. Кінщак Андрій Іванович спроектував та здобув кошти на будівництво. Було добудовано актовий зал, приміщення їдальні, спортзал, навчальні кабінети з хімії, фізики, майстерні. Завершено будівництво в 1977 році, за директора Лічмана А. М.

З 1966 по 1977 роки директором школи був Лясоцький А. І.

З 1977 по 2004 — директор Лічман А. М.

З 1985 року школа стає базовою, в ній навчається близько 1200 учнів. Школа була першою в районі з кількості зайнятих призових місць у районних олімпіадах. Разом з атестатами про середню освіту випускники одержували посвідчення швеї-мотористки, слюсаря. Учні проходили практику в сільських господарствах району. За високі досягнення у навчанні учні нагороджувалися екскурсійними поїздками в міста-герої Радянського Союзу. У школі діяли духовий оркестр, естрадно-інструментальний ансамбль, танцювальний колектив, хор учнів та учителів.

У 1982 році до 80-річчя навчального закладу було відкрито музей школи та меморіальну дошку ім. П. А. Горбатого.[1].

З 1991 року школа працює як загальноосвітня школа I—III ступенів зі спеціалізованими класами поглибленого вивчення іноземних мов (англійська, німецька, польська, російська). З 1995 року — розпочинає співпрацю з волонтерами Корпусу Миру.

З 2004 до 2006 року директором школи працювала Фолюшняк Л. І.

З нагоди ювілею 100-річчя школи у 2002 році педагогічний колектив нагороджений Українським товариством охорони пам'яток історії та культури медаллю «Богдана Хмельницького».

При школі відкрито дистанційне навчання Вінницького університету розвитку людини «Україна» (2004—2006).

Завдяки співпраці з Корпусом Миру (США) на базі школи створений районний ресурсний центр англійської мови.

З 2005 року започатковано Міжнародну співпрацю між школою № 2 м. Бара  і школами м. Рибніка (Польща).

З листопада 2006 року директором школи працює Федик Сергій Михайлович.

8 червня 2007 року школа реорганізована в навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ст. № 2 — гімназія».

У 2009 році навчальний заклад став лауреатом загальноукраїнської громадської акції «Флагман сучасної освіти України».

У 2010 році в рамках Міжнародної виставки «Сучасні навчальні заклади-2010» НВК був учасником засідання «круглого столу» на тему «Збереження здоров'я дітей України, роль сучасної школи та відповідальність суспільства» м. Київ. Матеріали виступу директора було опубліковано у Всеукраїнському науково-практичному журналі «Директор школи, ліцею, гімназії».

НВК отримав пам'ятний знак «Краща загальноосвітня школа міста, 2010»

Школа надає можливість рівного доступу до освіти дітям з особливими потребами. У 2014—2015 навчальному році створено інклюзивний клас. У 2017—2018 працює 3 інклюзивних класи.

З 2011 року школа є центром Барського освітнього округу, який об'єднує 14 шкіл району. У 2016 році навчальний заклад зайняв ІІ місце в обласному конкурсі на кращий освітній округ.

У 2013 році школа ввійшла до 300 кращих навчальних закладів України за результатами ЗНО.

У грудні 2017 року на честь 25-річчя Національної академії педагогічних наук України школу занесено до ювілейної книги за співпрацю з НАПНУ та проведення дослідницької роботи.

У 2016, 2017 роках школа стала переможцем конкурсу «Go Camp», що дало змогу запросити в табір волонтерів-носіїв мови та обладнати ще один кабінет інформатики.

Школа тісно співпрацює з Корпусом Миру США.

З 2018 року НВК «ЗОШ I-III ст. № 2 — гімназія» реорганізовано в Барський ліцей № 2 Барської міської ради.

Кількість педпрацівників — 85.

З них:

Спеціалістів вищої категорії — 39;

І категорія — 6;

II категорія — 11;

спеціалістів — 24.

Мають звання:

«вчитель-методист» — 6,

«старший вчитель» — 20.  

Нагороджено знаком «Відмінник освіти України» — 17.

Станом на 1 вересня 2020 року в школі навчається 805 учнів.