Бартоломео Маранта

Бартоломео Маранта (1500 — 24 березня 1571[2]) — італійський лікар, ботанік та теоретик літератури.

Бартоломео Маранта
італ. Bartolomeo Maranta
Народився 1500 або 1514
Веноза
Помер 24 березня 1571(1571-03-24)
Мольфетта
Країна  Італія
Діяльність ботанік, лікар
Галузь ботаніка, медицина
Вчителі Лука Ґіні
Маранта названа на честь Бартоломео Маранта

Родина багаторічних рослин Марантові названа на його честь.[3] Його ім'я також носить вулиця у Римі.[4]

Біографія

Маранта народився у Венозі, у 1500 або у 1514 році, у родині адвоката.[5] Закінчив навчання у Неаполі, близько 1550 він переїхав до Пізи, де став учнем ботаніка та лікара Лука Гіні.[5][6]

З 1554 до 1556року він працював у ботанічному саду Неаполя, заснованому Джаном Вінченцо Пінеллі, а близько 1568 року брав участь у створенні ботанічого саду в Римі.[7]

Він був другом натураліста Уліссе Альдрованді, зберглося двадцять два листи з їх листування. [8] Маранта також був другом та суперником П'єтро Андреа Маттіолі. Вони сперечалися, хто з них буде наслідувати документи та гербарій Лука Гіні.[9] Бартоломео Маранта помер 24 березня 1571 року в місті Мольфетта.[10]

Медицина та ботаніка

Маранта був лікарем герцога Мантуї, а згодом кардинала Бранда Кастильоні. Він об'єднав свої інтереси у медицині та ботаніці у праці Methodi cognoscendorum simplicium (1559), в якій він систематизував ботанічну фармакологію за номенклатурою, видовою ідентифікацією та лікувальними властивостями ,[11]

Серед найбільш відомих праць Маранти є його трактат про антидоти до отрут, Della theriaca et del Mithridate|mithridato, у двох томах (1572).

Див. також

Список ботаніків за скороченням

Примітки
  1. IPNI.  Maranta.
  2. Hebrew University Studies in Literature and the Arts 13, Hebrew University of Jerusalem, Institute of Languages, Literatures & Arts, 1985, p. 178.
  3. James Cook University, "Discover Nature, " Marantaceae. Архівовано 24 липня 2008 у Wayback Machine.
  4. Google search results, retrieved January 13, 2009.
  5. M.N. Miletti, "Roberto Maranta", Dizionario Biografico degli Italiani.
  6. William A. Wallace, "Traditional Natural Philosophy," in The Cambridge History of Renaissance Philosophy (Cambridge University Press, 1990), p. 224 online.
  7. Paula Findlen, Possessing Nature: Museums, Collecting, and Scientific Culture in Early Modern Italy (University of California Press, 1996), p. 369; French Emblems at Glasgow, "Sambucus, Joannes: Les emblemes (1567)."
  8. PubMed abstract.
  9. Paula Findlen, Possessing Nature, pp. 131 and 369.
  10. Camillo Minieri-Riccio, Memorie storiche degli scrittori nati nel regno di Napoli, Tip. dell'Aquila di V. Puzziello, 1844, p.197
  11. Andrea Ubrizsy-Savoia, "l'investigation de la nature," in L'Époque de la Renaissance, vol. 4: Crises et essors nouveaux (1560–1610) (John Benjamins, 2000) p. 342 online.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.