Уліссе Альдрованді

Походить з дворянської родини. Батько був нотаріусом та секретарем Сенату Болоньї. Батьки хотіли для сина комерційної кар'єри. Зробив декілька подорожей в молоді роки, зокрема разом з паломниками до Сантьяго-де-Компостела. В Болонью повернувся у 1539 р.

Освіту отримав в університеті Болоньї, а потім у Падуї, вивчав філософію, юриспруденцію, математику, логіку, медицину.

В червні 1549 року його звинуватили в єресі, адже в Італії набула сили контрреформація і католицьке покарання за відхід від католицизму. Аби уникнути покарання, у вересні того ж року науковець оприлюднив своє каяття, але його заарештували і викликали в папський Рим для судового розслідування. Перебування під домашнім арештом завершилося звільненням у квітні 1550 року. Альдрованді використав звільнення та перебування в Римі для знайомства з тамтешніми науковцями. В Римі продовжив спілкування з ними і захопився питаннями ботаніки, зоології, геології. З 1551 організував декілька експедицій в італійські провінції для збору рослин та їх замальовок.

Monstrorum Historia

У 1559 р. його обирають професором філософії в Болонському університеті. Він працює викладачем і водночас займається наукою, веде дискусії, організовує експедиції, збирає ботанічні та зоологічні колекції.

За сприяння вченого, було зроблено 17 томів замальовок рослин, тварин, мінералів, а також металеві дошки для друкування гравюр в наукових книгах. Його перу належить праця «Про риб і китів».

У 1568 за його клопотанням та вимогами в Болоньї був заснований ботанічний сад (яким управляв університет), що зберігся донині (Orto Botanico dell'Università в Болоньї). Сад міняв місце розташування, до нього додавали нові приміщення (орнжереї, зимові приміщення для екзотів), але сад зберігся після усіх втрат і змін. Сад має у своїй колекції близько 5 тисяч зразків рослин.

Альдрованді не полишав збирання гербарію та замальовки рослин. Для створення малюнків він залучав художників, серед яких — Якопо Лігоцці, Джованні Нері, Корнеліо Швіндт.

У 1575 р. через незгоду з іншими професорами з питань народної медицини, ті домоглися відсторонення його від посади. Клопотаннями рідних, що звернулися до папи римського Григорія XIII, посаду йому повернули, але лише через п'ять років.

Свої великі колекції науковець бажав віддати під опіку Сенату Болоньї. Їх зберігали то в палаццо Публіко, то в палаццо Поджі, якими керував університет. В 19 ст. їх передали в зберігання в деякі бібліотечні фонди. У 1907 році їх знову з'єднали в палаццо Поджі. Вони були представлені 2005 року в Болоньї на урочистостях з нагоди 400-ліття з дня смерті науковця.