Бар (музична форма)

Даний термін походить від строгої термінології гільдій Мейстерзангу XV—XVIII століття та використовувався для позначення як своїх пісень, так і пісень своїх попередників, мінезангерів XII—XIV століття. Слово bar, швидше за все, скорочений варіант від barat, що означає майстерний випад у фехтуванні.

Форма AAB описує кожну строфу в мейстерзангському барі, що поділяється на дві структурно ідентичні та пов'язані римуванням частини, які називаються нім. Stollen (A), де перша підстрофа називається нім. Aufgesang, а друга нім. Abgesang. Таким чином музична форма має два повторення однієї й тієї ж мелодії (Stollen — «stanzas»), за якою йде інша мелодія (Abgesang — «aftersong»). Одну з таких мелодій ілюструє Ганс Фольц:

Зверніть увагу, що розділ B не обов'язково має таку ж довжину, як і кожен розділ A. Розділ B також може включати частини розділу A: у наведеному вище прикладі, останні 14 нот розділу B повторюють 14 нот кожного розділу A.

Композитор Ріхард Вагнер в III акті опери «Нюрнберзькі мейстерзінгери», використовував неправильно слово бар як відсилання до строфи призової пісні та ґрунтувалося на його неправильному розумінні нерозуміння Вагензейля.[1] Крім того, відомий баховський біограф Спітт у своїй монументальній біографії 1873—1880 років, підкреслює роль лютеранських хоралів, які майже усі в формі AAB, у тому, що вважає їх найбільш зрілими баховськими кантатами.[2] Композитор Йоганнес Брамс стверджував, що форма хоралу ААВ «Jesu, meine Freude» створює крупніші формальні структури баховського мотету з однойменною назвою. Подальша популярність і дослідження використання строфи ААВ у роботах Баха й Вагнера призвело до широкого застосування терміна бар-форма для будь-якої пісні або крупнішої музичної форми, що може бути раціоналізована із трьох частин форми AAB з повторенням першої частини.

Такі AAB-форми можуть бути відшукані в роботах, починаючи від Лютеранських хоралів до «The Star-Spangled Banner» та пісень Шуберта, Шумана і Брамса. Барток почав використовувати бар-форму в XX столітті, і більшість блюзів слідує за шаблоном А₁А₂B.

• Michael., Randel, Don (1978). Harvard concise dictionary of music. Cambridge, Mass.: Belknap Press. ISBN 0674374711. OCLC 3843532.(англ.)
• Jay., Grout, Donald (1973). A history of Western music (вид. Rev). New York: W.W. Norton. ISBN 0393094162. OCLC 600175.(англ.)