Басутоленд
Басутоле́нд (Basutoland — країна басуто) — колишній протекторат Великої Британії в Південній Африці, з усіх боків оточений територією Південно-Африканського Союзу. 1966 року Басутоленд здобув незалежність і був перейменований у Лесото.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Площа 30,3 тис. км².
Населення станом на 1958 рік становило 658 тисяч й складалося з народів басуто та зулу. Європейців було близько 0,3% загальної кількості населення.
Адміністративний центр — Масеру (бл. 3 тис. мешканців).
Вища влада була зосереджена в руках британського резидента. Дорадчий орган — Рада Басутоленду, яка складалася з резидента, верховного вождя і призначених резидентом членів з тубільців, була жалюгідною пародією на самоврядування.
Природа. Майже вся територія Басутоленду зайнята нагір'ям Басуто (до 3300 м), що на півдні і сході переходить у Драконові гори. Клімат субтропічний. Пересічні температури січня (літо) від +25 до +27°, липня від +13 до +15°, опадів 750–1000 мм. Найбільші річки — Оранжева та її права притока Каледон. Переважає суха степова рослинність, в горах — ксерофітні чагарники.
Історія
У 1-й половині 19 століття на території Басутоленду існувала негритянська держава, створена об'єднанням племен басуто під керівництвом вождя Мошеша. З кінця 30-х років 19 століття ця держава зазнавала нападів англійців та бурів. Скориставшись з ослаблення Басутоленду в боротьбі з бурами, Англія 1868 встановила над більшою частиною Басутоленду протекторат. Однак у 1871 р. без згоди місцевого населення окремий статус території британці скасували і включили її до складу Капської колонії. Повстання басуто проти колонізаторів 1878—81 років було жорстоко придушене. Але 1884 р. Англія відновила окремий статус протекторату Басутоленд.
Господарство
У 1950-х Басутоленд був відсталою аграрною країною. Промисловість нерозвинута. Значна частина населення (бл. 80% чоловіків) завербована підприємцями і фермерами Південно-Африканського Союзу для роботи на рудниках та плантаціях поза Басутолендом.
Головні галузі господарства — примітивне землеробство і тваринництво. Обробляється близько 12% площі.
Вирощуються: пшениця (східні райони), кукурудза (західні райони), сорго, боби.
Поголів'я (в тисячах голів, 1957) овець — 1221, кіз — 535, великої рогатої худоби — 382. Єдина залізниця сполучає Масеру з золотопромисловим районом Південно-Африканського Союзу — Вітватерсрандом. З автошляхи сполучають країну з різними пунктами Південно-Африканського Союзу. Всередині країни міжрайонні зв'язки підтримуються в'ючним транспортом. Основні статті експорту: вовна та козячий пух; імпорту — тканини, найпростіший сільськогосподарський інвентар.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. 671с. с.46-47.
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. 672с. с.316.