Зулу

Зу́лу — одна з мов банту. Розповсюджена у ПАР, Зімбабве та Есватіні. Загальна кількість мовців (для яких мова зулу є першою та другою за вжитком) — близько 16 млн людей. Має діалекти: ндебеле, к'вабе, лала, та інші. Діалект ндебеле є у Зімбабве другою за значенням мовою міжетнічного спілкування (після мови шона).

Мова зулу
isiZulu
Поширена в	ПАР, Зімбабве, Малаві, Мозамбік, Есватіні
Регіон	Південна Африка
Носії	26 млн.
Місце	70
Писемність	Латиниця
Класифікація	Нігеро-конголезькі мови Бантоїдні мови Мови банту Нґуні
Офіційний статус
Офіційна	ПАР
Регулює	Pan South African Language Boardd
Коди мови
ISO 639-1	zu
ISO 639-2	zul
ISO 639-3	zul
SIL	zul

Поширення зулу в ПАР.

За своєю будовою мова зулу — це типовий представник мов банту. До фонологічних особливостей належать: клацальні приголосні, імплозивний b (поряд із аспірованим bh), подзвінчений k (поряд із глухим k та аспірованим kh), латеральні фрикативні hl, dl, палаталізовані приголосні (що утворюються у пасивному стані дієслова та у місцевому відмінку): ph > sh, bh > j, b > tsh і таке інше. Мова зулу має тональний наголос, за яким слова відрізняються в мінімальних парах.

Морфологія характеризується присутністю 15 іменних класів. Писемність була розроблена на основі латиниці у другій половині XIX століття. Літературна мова встановлюється на кінець XIX століття. На зулу існує художня та публіцистична література, нею веде мовлення радіо та телебачення, ведеться викладання у школі.