Басюк Станіслав Іванович

Станіслав Іванович Басюк (нар. 16 червня 1936, Полтава) — український футболіст, воротар.

Станіслав Басюк
Особисті дані
Повне ім'я	Станіслав Іванович Басюк
Народження	16 червня 1936(1936-06-16) (85 років)
	Полтава
Громадянство	СРСР і  Україна
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи) 1957  «Колгоспник» (Полтава) ? (-?) 1958  СКВО (Львів) 4 (-4) 1959–1960  ЦСК МО (Москва) 4 (-4) 1961–1962  «Трудові резерви» 24 (-18) 1962–1965  «Колос» (Полтава) 82 (-?) 1968–1969  «Колос» (Якимівка) 62 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1977–1980  «Колос» (Полтава)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Народився і виріс у Полтаві. Вихованець місцевої футбольної школи «Іскра» (тренер — Юрій Вінцентик). 1954 року отримав запрошення до новоствореної команди «Колгоспник». 1956 року клуб переміг у Кубку України серед колективів фізичної культури і наступного сезону дебютував серед команд майстрів.

У перший рік військової служби захищав кольори команди зі Львова. У квітні 1959 року отримали травми основний воротар ЦСК МО Борис Разинський та його дублер. За рекомендацією голкіпера «команди лейтенантів» Володимира Никанорова, Басюка терміново викликали до Москви — летів на бомбардирувальнику часів другої світової війни Іл-4.

У складі московських «армійців» провів чотири поєдинки: проти одноклубників з Ростова-на-Дону, команди «Крила Рад» з Куйбишева, московського «Торпедо» і ленінградського «Зеніту»[1]. В останньому матчі отримав тяжку травму — нападник суперників влучив ногою йому в голову. В середині наступного року став гравцем ростовської команди, але за сезон так і не провів жодного лігового матчу.

Два сезони захищав кольори клубу «Трудові резерви» з Луганська, а потім повернувся до Полтави. В шістнадцяти матчах класу «Б» 1964 року не пропустив жодного м'яча, що стало рекордом турніру. Має один з найкращих коефіцієнтів надійності серед українських голкіперів у першостях класу «Б» — 0,87 (142 пропущених м'ячів в 162 іграх)[2].

Завершував виступи на футбольних полях у складі іншого «Колоса» — з селища міського типу Якимівка Запорізької області. Від Івана Івановича Горпинка отримав запрошення стати дитячим тренером. В полтавській дитячо-юнацькій школі працює понад сорок років. Найбільш відомими серед його вихованців є Сергій Коновалов, Євген Похлебаєв і Руслан Ротань. Протягом чотирьох років очолював «Колос», в один з найтяжчих періодів в історії полтавської команди.