Бачо-Киро (печера)

«Бачо-Киро» печера в Передбалканах[1] на території общини Дряново.

Бачо-Киро
Характеристики
Довжина 3600 м
Глибина 0 м
Висота н. р. м. 335 м
Дослідження
Рік відкриття 1937
Розташування
Країна  Болгарія
Регіон Дряново
Карти розташування

 Бачо-Киро у Вікісховищі

Розташування

Печера розташована в 300 м на захід від Дряновського монастиря, на невеликій відстані від печери Андика, у вертикальній вапняковій скелі на висоті 335 м над рівнем моря. Для збереження її було оголошено природною пам'яткою Бачо Киро.

Назва

У 1940 році печеру назвали на честь героя квітневого повстання Бачо Киро.

Відкриття та дослідження

Найкраще досліджений археологами перший зал печери, «Передпокій». У ньому знайдені знаряддя праці та сліди інтенсивного людського мешкання, які датуються середнім (70 000 — 50 000 рр. до н. е.) і пізнім (від 45 000 до 20 000 до н. е.) палеолітом.

Вона має безліч вторинних карстових утворень сталагмітів, сталактитів, сталагнатів, драперій.

Температура всередині печери постійно 13 oC, вологість повітря 95 %. Печера утворена водами річки Андика. У печері знайдено сліди людської культури та безліч кісток свійських та диких тварин. Знайдено також скелет ведмедя висотою 3 м.

Цікавими є карстові утворення в печері, що нагадують риб, змій, людей, Богородицю із немовлям, ведмедя та багатьох інших. Однією з туристичних визначних пам'яток є «Чистилище» — низький, складний прохід 60x40 см, про який кажуть, що його може пройти тільки праведник.

Кажани печери

За допомогою безпосередніх спостережень та виловів з мережі печери зареєстровано 4 види кажанів:

Печера Бачо Кіро є зимовим притулком кажанів, а з грудня по кінець березня в середньому до 100 великих і дрібних кажанів реєструється щорічно.[2]

Туризм

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.