Баязид
Шехзаде Баязид (4 травня 1525, Стамбул — 25 вересня 1561) — син султана Османської імперії Сулеймана I Пишного і Хюррем Султан.
| Шехзаде Баязид | |
|---|---|
| Şehzade Bayezid | |
 | |
| Народився |
1525 Стамбул, Османська імперія |
| Помер |
25 вересня 1561 Казвін, Персія |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | поет |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Османи |
| Батько | Сулейман I |
| Мати | Хюррем Султан |
| Брати, сестри | Міхрімах, Шехзаде Мустафа, Селім II, Шехзаде Мехмед, Шехзаде Абдулла, Шехзаде Мурадd, Джихангір і Разіє Султан |
| У шлюбі з | Дефне Султан |
| Діти |
Сини: Шехзаде Орхан Хатідже Султан Айше Султан Ханзаде Султан |
Біографія
Народився в 1525 році в сім'ї султана Сулеймана і Хюррем Султан. З дитинства добре володів шаблею і стріляв із лука, більше віддавав перевагу військовій справі, ніж навчанню. Мав запальний і відвертий характер.
У 1541 році брав участь в поході на Угорщину. У 1546 році був призначений санджакбеем Коньї. У 1548 році разом з братом Мустафою брав участь у другій кампанії проти Персії.
У 1553 році під час третьої кампанії проти Персії був страчений Мустафа. Спадкоємцем був оголошений Шехзаде Селім, Баязид ставав другим спадкоємцем. В цьому ж році в Халебі помер молодший брат Баязида Джихангір. Новина про страту Мустафи стала причиною заворушень по всій країні. Одне з повстань було придушене Мехмедом Соколлу. В організації звинувачували Баязида.
Бунт
У 1558 році після смерті Хюррем Султан загострилися відносини між братами. Важливу роль в цій справі зіграв Лала Мустафа-паша (наставник обох Шехзаде). Султан Сулейман, який побоювався перевороту, відправив обох синів управляти віддаленими від Стамбула провінціями імперії. Селім був переведений з Маніси до Коньї, а Баязид - до Амасії. Баязид був проти такого рішення, оскільки були ще живі в пам'яті народні хвилювання після смерті Мустафи, і залишався в Кютахьї, проте за наполяганням батька прибув до Амасії 21 грудня 1558 року. Баязид збирав прихильників, тим же займався і його старший брат. Баязид був фаворитом яничар, яким він нагадував свого батька і від якого, на їхню думку, успадкував найкращі якості натури. На стороні Селіма виявився Соколлу. Сулейман розцінив дії молодшого сина як бунт і надав підтримку Селіму. 29 травня 1559 армія Баязида зіткнулася з армією Селіма в районі Коньї. Кількісна перевага армії забезпечило Селімові перемогу. Баязид повернувся до Амасії, звідки муфтій Мухьіддін Джюрджані послав султанові лист з проханням про помилування.
Страта
Сулейман відхилив прохання про помилування. 7 липня Баязид покинув Амасью разом з синами. В середині серпня Баязид змушений був шукати притулку при дворі шаха Тахмаспа. Посли султана вели переговори з Тахмаспа про видачу або страту Баязида. Тахмасп запросив в обмін на «царственого заручника» землі, раніше захоплені османами в Месопотамії. Сулейман пригрозив війною і в подарунок прислав Тахмаспа 400 тисяч золотих. Ще 100 тисяч надіслав Селім.
У 1561 році перси видали Баязида батькові, а його прихильників, які перебували при дворі, вбили. 25 вересня 1561 року Баязид був задушений. Крім нього самого були страчені і його п'ятеро синів. Наймолодший з них - трирічний Мурад, за наказом Сулеймана, був задушений в Бурсі. Похований Баязид разом з трьома синами в Сівасі в тюрбе Мелік-і Аджем. Наймолодший син Баязида похований поруч з Шехзаде Мустафою в Бурсі.
Як пише про це Шараф-хан (1543-1603), який служив в ці роки Тахмаспа: «... передав Султан Байазіду з синами Хусрав-паші і його спільникам. Вони таємно вбили Султан Байазіда і синів на кінному ристалище в Казвін. Їх тіла поклали в труну і на возі відвезли в Ван. Звідти їх хотіли перевезти в Стамбул і поховати там, як раптом вийшов наказ переможного султана ховати їх в Сівасі і в Стамбул не привозити. Згідно з наказом їх поховали біля Сиваса, на захід від міста, біля дороги »
Сім'я
Дружина
Сини
- Орхан (1543—25 вересня 1561)
- Осман (1545—25 вересня 1561)
- Абдуллах(1548—25 вересня 1561)
- Махмуд (1552—25 вересня 1561)
- Мурад (1559—3 жовтня 1561)
Доньки
- Міхрумах Султан (1547—1593)
- Хатідже Султан (1550)
- Айше Султан (1553—1572)
- Ханзаде Султан (1556)