Баязит Бікбай

Баязит Бікбай (башк. Баязит Бикбай; повне ім'я — Баязит Гаязович Бікбаєв, башк. Баязит Ғаяз улы Бикбаев; нар. 9 січня (10 січня — на могильній плиті) 1909 року — пом. 2 вересня 1968 року) — башкирський поет, прозаїк і драматург, лібретист. Заслужений діяч мистецтв Башкирської АРСР.

Баязит Бікбай
башк. Баязит Бикбай
Народився 9 січня 1909(1909-01-09)
Новокалтаєво, Мурапталовська сільська рада, Росія
Помер 2 вересня 1968(1968-09-02) (59 років)
Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Магометанське кладовищеd
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність поет, драматург
Alma mater Orenburg Bashkir Pedagogical Colleged
Мова творів башкирська
Нагороди

Премія імені Салавата Юлаєваd

Заслужений діяч мистецтв Башкирської АРСРd (1957)

Біографія

У 1929 році Баязит Бікбай закінчив педагогічний технікум. Після цього працював відповідальним секретарем туймазинської районної газети «Шлях Леніна», завідувачем відділу газети «Башкортостан», у книжковому видавництві, відповідальним секретарем журналу «Жовтень», завідувачем літературною частиною Башкирського театру драми, в Спілці письменників Башкирії.

Баязит Бікбай — поет, драматург, прозаїк і публіцист. У 1932 році вийшов його перший збірник віршів «Поточні дні». Потім з'явилися книжки «За лісом», «Світла земля».

У роки німецько-радянської війни за станом здоров'я не міг бути на фронті. Але військова тема прозвучала у нього в збірках віршів «Я славлю землю», «Вогненні рядки». У ці роки він також створив драми «Батьківщина кличе» («Ватан саҡыра», 1943), «Діти однієї родини» («Бер туғандар», 1944)[1].

З 1937 року успішно працює і в драматургії, виступивши вперше з драмою «Карлугас». Його перу належать п'єси «Батьківщина кличе», «Діти однієї сім'ї», багато одноактних п'єс. Особливе місце в його творчості займає лібрето для музичного театру.

Баязит Бікбай є автором близько сорока книг, віршів та поем, нарисів і оповідань, лібрето і п'єс, повістей і роману «Коли розливається Акселян». Перекладав класичні твори російської літератури таких авторів як Олексій Толстой, Іван Тургенєв і Максим Горький.

За заслуги у розвитку башкирської літератури і мистецтва Баязит Бікбай був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани». У 1970 році йому посмертно присуджена премія імені Салават Юлаєв.

Помер Баязит Бікбай 2 вересня 1968 року. Похований на мусульманському кладовищі в Уфі.

Пам'ять

Відзначаючи заслуги башкирського поета, драматурга, прозаїка і публіциста Баязита Бікбая, виконком міськради Уфи своїм рішенням від 1 березня 1984 року назвав його ім'ям нову вулицю в Жовтневому районі Уфи, в Сіпайлово.

На будинку № 47 по вулиці Леніна в Уфі встановлена меморіальна дошка башкирською та російською мовами з написом: «У цьому будинку в 1959—1968 рр. жив видатний письменник, лауреат премії Башкирської АРСР імені Салавата Юлаєва, заслужений діяч мистецтв республіки Баязит Бікбай».

Нагороди та премії

Бібліографія

Избранные произведения: Предисл. Г. Хусаинова. В 5-ти томах. Уфа, Башкнигоиздат, 1969—1973 (башкирскою мовою)

  • Т. 1. Вірші. Поема. 1969.303 с.
  • Т. 2. Коли разливаеться Акселян. Роман. 1969. 334 с.
  • Т. 3. Повісті, оповідання, нариси. 1971. 344 с.
  • Т. 4. П'єси. 1972. 390 с.

Література
  • Баязит Бикбай тураһында иҫтәлектәр. Өфө, 1985;
  • Хәмиҙуллина М. Ғ. Баязит Бикбай ижады. Өфө, 1987.

Примітки
  1. Баязит Бикбай в Башкирской энциклопедии[недоступне посилання]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.