Баянчур-хан
Баянчур-хан (бл. 713 — 759) — 2-й каган уйгурів у 747—759 роках. В китайських джерелах відомий як Мояньчулі та Гелей-каган.
Баянчур-хан | |
---|---|
Народився | 716 або 713 |
Помер |
759 Ordu-Baliqd, Хотонт, Архангай, Монголія |
Посада | Каган |
Батько | Кутлуг-Більге Кюль-каган |
У шлюбі з | Li Moud |
Діти | Альп-Кюлюг Богю-каган і Q108058999? |
Життєпис
Молоді роки
Син Кутлуг-Більге-хана. Народився близько 713 року, отримавши ім'я Баянчур. 728 року разом з родиною вимушений був відкочувати на північ після загибелі діда Хушу.
Близько 742 року призначається шадом (заступником) батька. Брав участь у походах на боці східнотюркського Альп-Більге-кагана. Здобув перемогу над супротивниками у битві на річці Яр. У 743 році відзначився у битві проти Озмиш-тегіна. У 745 році відзначився у війні з карлуками.
Панування
На початку 747 року після смерті батька захопив трон, прийнявши ім'я Тенгріда Болміш Ел-Етміш Більге-каган (ст.-тюрк. 𐱅𐰭𐰼𐰃𐰓𐰀⁚𐰉𐰆𐰞𐰢𐱁⁚𐰠𐱅𐰢𐰾𐰋𐰠𐰏𐰀⁚𐰴𐰍𐰣 — «Народжений Тенгрі — Засновник Держави — Мудрий каган»). Але проти нього виступив законний спадкоємець (ябгу) — стрийко Тай Більге-тутук, що спирався на племена татар і киданів. У місцині Бюкагюк в дводенній запеклій битві завдав поразки супротивникові. Після цього повстали центральні уйгури. В гірській місцевості Бургу (між Орхоном і Туулом) каган завдав їм поразки і в покарання відняв у них жінок і худобу.
Баянчур-хан повів своє військо на північний захід від Селенги проти татар і киданів. Незважаючи на успішні дії біля річки Егійн-Гол, каган вимушений був погодитися на укладання 2-місячного перемир'я. Втім вороги вирішили захопити кагана зненацька. У відповідь той зустрів татар й киданів біля річки Хануй-гол. завдавши тим поразки. Переслідував відступаючих до Трьох Біркю, де завдав нової поразки. Половина татар приєдналася до нього, половина втікла. Каган відправився на зимівлю в гори Етюкен.
Зміцнивши свою владу призначив на провідні посади своїх синів — лівим шадом і ябгу (спадкоємцем) Шеху-Кутлуга, правим шадом — Богю. Отримав від танського уряду титул Ін-у Вейюань Піцзя-каган («Хоробрий і бойовий каган, що жахне далекі землі»).
750 року здійснив похід проти племені чігіль, яких підкорив. Невдовзі почалося спорудження літньої ставки кагана Бай-Балик (біля сучасного Хутан-Ундура), яку було завершено 751 року. Разом з тим наказав спорудити на півночі систему фортець (тривало до 758 року), яка у нащадків стала відома як «Шлях Чингізхана». Також він розпорядився почати записувати історію своїх звитяг (в подальшому відомі як Таріатські написи).
Того ж року повстали єнісейські киргизи й чігілі та ще 1 невідоме союзне їм племені. Також на допомогу тим рушили карлуки, але їх випередив Баянчур-хан завдав повсталим поразки. Після цього в битві на річці Болчу завдав супротивникові поразки. 752 році спалахнуло повстання племен басмали, яким завдано поразки в битві біля річки Кара-Йоталук. Того ж року каган стикнувся з коаліцією тюргешів і карлугі, яких переміг в горах Етюкен. За цим переслідував ворога до Турфана. У грудні 753 року рушив в напрямку Кучи та Карашара, завдавши на перевалі Боро-Хоро поразки карлукам. Втім остаточно приборкати останніх та басмали зміг лише у 755 році.
У 756—757 роках вимушен був приборкувати нове повстання татар. Це дозволило карлукам відколотися й створити власний каганат. Водночас Баянчур-хан почав перемовини з імператорським урядом Тан щодо допомогу в придушенні повстання Ань Лушаня. В результаті імператор Су-цзун погодився оженитися на родичці кагана. На шляху перемігодне з племен тєле — тунло. Потім з'єднався з Го Цзиі цзєдуши Шовану в Ордосі. У вересні 757 року в значні мірі сприяв перемозі імператорської армії над заколотниками в біля біля річки Феншуй. Союзні війська зайняли Чан'ань. Уйгури були відправлені битися з заколотниками в гори. Коли війська Го Цзиі потрапили в засідку, уйгури розвернулися і врятували їх. Невдовзі звільнив Лоян, який дозволив розграбувати. Міські старійшини піднесли ябгу Шеху-Кутлугу 10 тис. рулонів шовку, після чого той наказав припинити грабунок. Невдовзі домігся у імператора згоди на шлюб своєї молодшої дочки Нін і Баянчур-хана. Лише після весілля останній продовжив переслідування та знищення бунтівників.
За невідомих обставин помер його старший син Шеху-Кутлуга. 758 року приборкав нове повстання єнісейських киргизів, знищивши рештки самостійності їх ханства. У травні 759 року Баянчур-хан раптово помер під час бенкету. Йому спадкував молодший син Богю-каган.
Джерела
- Mackerras, Colin (1973). The Uighur Empire according to the Tʻang dynastic histories: a study in Sino-Uighur relations, 744—840 ([2d edition] ed.). Columbia. pp. 17, 66, 134. ISBN 0872492796
- TEKIN, TALAT (1983). «The Tariat (Terkhin) Inscription». Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae. 37 (1/3): 43–68. ISSN 0001-6446