Бевз Валентина Григорівна

Валентина Григорівна народилася в селі Маркуші Бердичівського району Житомирської області у родині вчителів.[1]

Батько — Бевз Григорій Петрович, тривалий час завідував кафедрою математики і теорії та методики навчання математики в педагогічному університеті, кандидат педагогічних наук, доцент.[2]

Мати — Бевз (в дівоцтві Острожинська) Майя Анатоліївна, вчителька математики.[3]

Після закінчення школи у 1972 році вступила до Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова), а в 1976 р. закінчила з відзнакою Фізико-математичний факультет цього інституту за спеціальністю «Математика».[4]

З 1976 розпочала свою педагогічну трудову діяльність в школі № 26 міста Києва на посаді вчителя математики[1].

З 1980 по 1991 викладала математику на кафедрі природничих наук підготовчого факультету для іноземних громадян Київського інституту інженерів цивільної авіації (тепер Національний авіаційний університет). Протягом цього часу неодноразово була на стажуванні в інших країнах: Камбоджа, В'єтнам, Лаос тощо.[4]

З 1991 до 2021 року працювала в НПУ імені М. П. Драгоманова на посадах: асистента, старшого викладача, доцента (з 1994), професора (з 2008) кафедри математики і теорії та методики навчання математики.[4]

Бевз Валентина Григорівна

У 1990 році Валентина Григорівна Бевз захистила кандидатську дисертацію на тему: «Методические основы построения системы стереометрических упражнений» (російською мовою") за спеціальністю 13.00.02. — методика викладання математики і отримала науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Науковий керівник — старший науковий співробітник лабораторії фізики та математики Науково-дослідного інституту педагогіки Тамара Миколаївна Хмара.[4]

У 1995 році їй було присвоєно вчене звання доцента.[1]

24 квітня 2007 р. захистила докторську дисертацію на тему: «Історія математики як інтеграційна основа навчання предметів математичного циклу у фаховій підготовці майбутніх учителів)» за спеціальністю 13.00.02. (теорія та методика навчання математики) і отримала науковий ступінь доктора педагогічних наук. Її науковим консультантом був дійсний член АПН України, доктор фізико-математичних наук, професор Шкіль Микола Іванович.[5]

Валентина Григорівна Бевз успішно поєднувала наукову роботу з педагогічною. Читала лекційні курси «Історія математики» і «Методика навчання математики», а також авторські спецкурси: «Методичні основи побудови системи стереометричних задач», «Історія розвитку математичної освіти в Україні», «Математика як наука і навчальний процес», «Історія науки в шкільному курсі математики», «Інновації у навчанні математики».[4]

Лекції з історії математики також читала і в інших педагогічних університетах (в Умані, Луганську, Глухові). На запрошення від МОН України та Інститутів післядипломної освіти систематично виступала на семінарах для вчителів математики.[6]

Вона автор понад 600 наукових і методичних праць, серед яких підручники з математики, навчальні посібники для учнів і студентів, навчально-методичні посібники для студентів і вчителів, науково-методичні та популярні статті. Зокрема вона співавтор Державних стандартів, програми та підручників з математики (1–6 кл.), алгебри (7–11 кл.), геометрії (7–11 кл.) для 12-річної школи і методичних комплектів до них[7].

Валентина Григорівна з 2000 року керувала аспірантами і докторантами. Під її керівництвом захистилися 11 аспірантів і 3 доктори педагогічних наук.[4]

Неодноразово брала участь у міжнародних конференціях. Разом із Т. Л. Годованок, започаткувала Всеукраїнську студентську конференцію «Історія науки майбутньому вчителеві», яка проводиться один раз на два роки на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.[8]

Працювала в журналі «Математика в школі» спершу заступником головного редактора (головним редактором була Хмара Т. М.), а потім і головним редактором[9]. Валентина Григорівна нагороджена знаком «Відмінник освіти України» (2004), нагрудним знаком «Василь Сухомлинський» (2006) та медаллю «За наукові досягнення» (2010).[4]

1. Бевз В. Г. Історія математики у фаховій підготовці майбутніх учителів: Монографія. — К.: вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. — 360 с.
2. Бевз В. Г. Практикум з історії математики: [навч. посіб. для студентів фіз.-мат. ф-тів педуніверситетів]. К. : вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. — 312 с
3. Бевз В. Г. Історія математики. — Х.: Вид.гр. «Основа», 2006. — 176 с.
4. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Математика: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Зодіак-ЕКО, 2005. — 352 с.
5. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Математика: 6 кл.: Підручн. для загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2006. — 304 с.
6. Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г. Геометрія: Підруч. для 7–9 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К.: Вежа, 2001. — 272 с.
7. Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г. Геометрія: Підруч. для 10–11 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К.: Вежа, 2005. — 224 с.

• Профіль у Google Scholar