Беганська Ядвіга Йосифівна

Народилася в сім'ї білоруських переселенців у Сибір, які повернулися в Білорусь у 1922 році. З 1924 року мешкала у Мінську. У 1924 році вступила на літературно-лінгвістичний відділення педагогічного факультету БДУ, яке закінчила у 1930 році.[1] Викладала у Мінську, Річиці.[1] У 1937 році був заарештований її чоловік поет Олександр Сак та батько Йосип Вікентієвич Беганський (їх обох розстріляли). 6 листопада 1937 року була арештована і сама Беганська і 4 січня 1938 року засуджена до 10 років таборів; відправлена на Колиму. Звільнена 6 листопада 1947 року. На початку 1948 року взяла шлюб з художником М. Леберфарбом, жила на Чукотці. У 1948 році їй дозволили повернутися в Білорусь. До 1955 року мешкала в Речиці. Була реабілітована в 1954 році. Після реабілітації свого першого чоловіка в 1955 році переїхала з сім'єю у Мінськ.

В 1956–1963 роках працювала редактором на Білоруському радіо.[1] З 1963 року перебувала на пенсії.

Почала публікувати вірші з 1926 року.[1] З 1953 року почала виступати як прозаїк. Перекладала з польської та словацької мов. Член Спілки письменників СРСР з 1957 року. Авторка книг для дітей «Далеко на Півночі» (1954), «Євгенин голубок» (1958), «Зустріч з морем» (1962), «Зосина зірочка» (1965), «Над рікою Шушею» (1977), «Неочікувана зустріч» (1978).[1]

• Агняцвет Э. Слова пра сяброўку // ЛіМ. 1968, 27 лют. | Васілеўская Г. Вытокі творчасці // Работніца і сялянка. 1978, ? 2
• БП, т. 1.
• Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9