Безбатько Анатолій Костянтинович

Безбатько Анатолій Костянтинович(1938, Новомосковськ 1998, Маріуполь) — український художник і графік 20 ст. Член федерації художників ЮНЕСКО[1].

Безбатько Анатолій Костянтинович
Безбатько Анатолій Костянтинович
При народженні Безбатько Анатолій Костянтинович
Народження 1938(1938)
Новомосковськ, Дніпропетровська область, Україна
Смерть 1998(1998)
  Маріуполь
Національність українець
Країна  СРСР Україна
Жанр графіка, живопис (автопортрет, міський пейзаж)
Навчання Ростовське-на-Дону художнє училище, Ленінградське ВХПУ ім. Віри Мухіної, заочний факультет за фахом «Графіка»
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Твори графіка, плакат, живопис, книжкова графіка

Життєпис

Народився в місті Новомосковськ, Дніпропетровська область[2]. Художню освіту отримав у Ростовському-на-Дону художньому училищі. Удосконалював власну художню освіту у Ленінградському ВХПУ ім. Віри Мухіної, за фахом — «Графіка»[2].

Працював як у живопису, так і у графічних техніках. Створював книжкові ілюстрації, екслібриси, виконав серію із 17 плакатів (російська назва) «Руководители оборонной промышленности и ведущие конструкторы советского оружия в годы ВОВ» (1985, наклад 27 000 зразків). Його твори зберігаються в різних музеях та приватних колекціях.[3]

Мешкав і працював у місті Маріуполь. Член федерації художників ЮНЕСКО з 1990 року[1]. Помер 1998 року.

Вибрані твори (живопис)

  • «Автопортрет»[1]
  • «Пейзаж»
  • "Автопортрет з онучкою " («Моя Алінушка»)[1]

Графічні серії

  • «Крізь тернії до зірок»
  • «Тернії»
  • «Рідне Приазов'я»
  • «Русь уходяща»

Окремі графічні аркуші

Джерела

  • газета «Ильичёвец», 3 квітня, 1999 г.
  • довідкова біографія

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.