Безнапірний потік

Безнапірний потік, самоплив (рос. поток безнапорный, самотечный; англ. gravity flow, free water; нім. Freispiegelfluss m, druckloser Selbstfluss m, Fliessen n durch Eigengefälle) потік рідини, який має місце при безнапірному русі — рухається без напору, під дією власної ваги, не заповнюючи всього об'єму труби, тунелю.

При нафтовидобутку — потік рідини, п'єзометрична лінія для якого збігається з вільною поверхнею потоку, тобто розміщена нижче верхньої межі пласта продуктивного. Безнапірний потік може бути закритим або відкритим.

Характеристики потоку

До основних характеристик потоку відносять:

Протилежне: потік напірний.

Транспортна здатність безнапірного потоку

  • 1. Вагова витрата твердого компонента потоку гідросуміші, яка відповідає максимальному наповненню рідини змуленими твердими частинками (напр., за рахунок розмивання дна русла), причому ступінь насичення потоку стабілізувався. У випадку однозернистих наносів величина Qтр залежить як від параметрів потоку, так і від величини частинок твердої фази. У випадку різнозернистих наносів величина Qтр є не зовсім визначеною при наявності піщаного русла, яке піддається розмиванню, бо потік може «відбирати» з числа наявних фракцій піску, що утворює русло, різноманітні комбінації цих фракцій і збагачуватися ними, при цьому можуть одержуватися при підрахунках різні значини Qтр.
  • 2. При гідротранспортуванні — максимальна вагова витрата твердого компонента потоку гідросуміші.

Див. також

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.