Безобразов Павло Володимирович

Безобразов Павло Володимирович (нар. 2 лютого 1859(18590202)  1918) — російський історик та громадський діяч (син академіка В. П. Безобразова і письменниці О. Д. Безобразової), приват-доцент Московського університету, архіваріус Державної Думи Росії. Закінчив із золотою медаллю Царськосільську гімназію, вступив на історико-філологічний факультет до Петербурзького університету.

Безобразов Павло Володимирович
Народився 2 (14) лютого 1859[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер 13 вересня 1918(1918-09-13) (59 років)
Країна  Російська імперія
Діяльність архіваріус, філософ
Alma mater Царськосільська гімназія
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Батько Безобразов Володимир Павлович[1]
Мати Elizabeta Bezobrasovad
Брати, сестри Maria Bezobrazovad

П. В. Безобразов як захисник тварин

Першим в історії Росії опублікував книгу про права тварин, яка так і називається «Про права тварин» (1903)[2][3]. Відстоював також питання демократії та права жінок[4]. Революційне значення книги П. В. Безобразова «Про права тварин» у розвитку екофілософської думки Росії важко переоцінити. Проаналізувавши велику зарубіжну літературу з цього приводу, вчений дійшов висновку, що всі тварини мають ряд прав. Автор так обґрунтовує наявність прав у тварин[2]:

Приймаючи, що тварина сама себе пізнає чуттєвим сприйняттям і відчуттям, що вона сама себе визначає із власної сили, переслідуючи у своїй діяльності чуттєві цілі, цим самим тваринам відкривають доступ в святилище права. Хоча тваринам не притаманне повне самопізнання і справжня свобода, все-таки вони розумні істоти і отже юридичні особи (...). Права тварин полягають в тому, що їм повинні бути надані всі умови для здійснення свого чисто тваринного життя (право на безболісне існування, право на необхідні засоби прожитку).

Важливим моментом вчений вважає розвиток в людях співчуття і гуманності[2]:

Дуже варто, дуже корисно розвивати в людстві співчуття. Не можна проповідувати часткову жалість, часткову любов (...). У боротьбі проти злих почуттів і злих дій маємо вдаватися тільки до одного засобу, до розвитку і посилення гуманності, розуміючи це слово в самому широкому сенсі. Під гуманністю (через брак покищо іншого виразу) треба розуміти любов і співчуття до всього живого, людей і тварин.

Див. також

Примітки

  1. Безобразов, Павел Владимирович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 303.
  2. Безобразов П. В. 0 правах животных. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1903. — 220 с.
  3. Безобразов П. В. Права животных // Гуманитарный экол. журн. —2004. — В. 2. — С. 34-40.
  4. Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. −179 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.