Беклемішевська вежа
Беклемішевська вежа (рос. Беклемишевская башня, Москворецкая) — наріжна вежа муру Московського Кремля. Розташована у південно-східному куті кремлівського трикутника, між Константино-Єленінською і Петрівською вежами. Була побудована в 1488 році італійським архітектором Марком Фрязіним[1].
Беклемішевська вежа | |
Держава | Росія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Москва |
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd |
Висота | 46,2 м |
Беклемішевська вежа у Вікісховищі |
Назва походить від імені боярина Івана Беклемішева, чий двір знаходився всередині Кремля і примикав до вежі. Її також називають Москворіцька через близькість до Москви-ріки і Великого Москворіцького мосту[2].
Опис
Вежа круглої форми має чотири яруси. Три — круглих склепінних приміщення, а на верхньому розташовані бойовий майданчик і збережені машикулі, через які стріляли по атакуючих у разі облоги[3][4]. У циліндрі прорізані вузькі, рідко розташовані вікна. Парапет бойового майданчику прикрашено поясом з ширинок. Вежу увінчує восьмерик з двома рядами слухових вікон і високим вузьким шатром, на вершині якого розміщений декоративний позолочений прапорець. Цоколь виконано з білого каменю і прикрашено напівкруглим валиком[5]. Прохід біля зубців муру веде на другий поверх, круті та вузькі сходи — на наступний ярус вежі і на більш піднесену частину східного муру Кремля[6]. Нижня частина з кладкою XV століття добре збереглася, верхня вивітрилася, і на ній утворилися вибоїни[7].
Примітки
- Евдокимов, 2003, с. 77.
- Яковлева, 2014.
- Гончарова, 1980, с. 29.
- Романов, 1914, с. 7.
- Воротникова, 2013, с. 144.
- Фабрициус, 2007, с. 267.
- Колодный, 1981, с. 93.
Література
- Анисимов Н. А. Расстрел Московского Кремля.. — М.: Столица, 1995. — 85 с. — ISBN 5-7055-1147-7.
- Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. — М.: Синодальная типография, 1912. — 259 с.
- Бродский Б. Сокровища Москвы. — М.: Изобразительное искусство, 1990. — 376 с. — ISBN 5-85200-163-5.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России.. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
- По Москве. Прогулки по Москве и ее художественным и просветительным учреждениям / Геника Н. Я.. — М.: Изд. М. и С. Сабашниковых, 1917. — 672 с.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с.
- Девятов С. В., Жиляев В. И., Кайкова О. К. Московский Кремль в годы Великой Отечественной войны. — М.: Кучково поле, 2010. — 332 с.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — ISBN 5-88010-160-6.
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века // Зодчие Москвы. — Московский рабочий, 1981. — С. 59—68.
- Всеобщая история архитектуры в 12 томах. Т.VI Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV — перв. пол. XIX вв / Колли Н. Я.. — М., 1968. — Т. 6. — 569 с.
- Колодный Л. Е. Путешествие в свой город. — М.: Московский рабочий, 1981. — 368 с.
- Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — ISBN 5-239-01340-3.
- Романов К. К. Рецензия на книгу Бартенева «Московский Кремль в старину и теперь». — СПб., 1914. — 18 с.
- Романюк С. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города.. — М.: Центрполиграф, 2013. — 912 с. — ISBN 978-5-227-04778-6.
- Рябчиков Е. И. Красная площадь. — М., 1980. — 240 с.
- Шевченко В. Н. Повседневная жизнь Кремля при президентах.. — М.: Молодая гвардия, 2005. — 292 с.
- Фабрициус М. П. История московского Кремля. — М.: АСТ, 2007. — 410 с.
- Яковлева О. Тайны московских подземелий. — М.: БММ, 2014. — 240 с. — ISBN 978-5-88353-602-0.
- Янцева Л. И. Вокруг Кремля и Китай-Города. ПутеБродитель. — М.: Центрполиграф, 2016. — 478 с. — ISBN 978-5-227-05560-6.