Бек Тетяна Олександрівна
Тетяна Олександрівна Бек (21 квітня 1949, Москва — 7 лютого 2005, там же) — радянська російська поетеса, літературний критик та літературознавець. Член Союзу письменників СРСР (1978), Російського ПЕН-центру, секретарка Спілки письменників Москви (1991—1995).
Бек Тетяна Олександрівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
21 квітня 1949 Москва, СРСР | |||
Померла |
7 лютого 2005 (55 років) Москва, Росія ·гострий інфаркт міокарда | |||
Поховання | Головинське кладовище | |||
Країна |
СРСР Росія[1] | |||
Діяльність | письменниця, поетеса, літературна критикиня | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1974 | |||
|
Життєпис
Народилася в сім'ї письменників і співавторів Олександра Альфредовича Бека і Наталії Всеволодівни Лойко в будинку ЖБК «Московський письменник» за адресою 2-а Аеропортівська, будинок 7/15 (пізніше вул. Черняховського, будинок 4), у п'ятому під'їзді, де прожила до середини 1980-х років. Вперше опублікувала віріші в 1965 році, в шістнадцятирічному віці[2].
У 1972 році закінчила факультет журналістики Московського державного університету. У 1971—1973 роках працювала бібліотекаркою у Всесоюзній державній бібліотеці іноземної літератури.
У 1976—1981 і 1993—2005 роках була членкинею редколегії і оглядачкою журналу «Питання літератури». Вела літературну колонку в «Загальній газеті» і «Независимой газете». До сфери її літературознавчих інтересів відносилася сучасна література і літературасрібного століття. Бек протягом багатьох років вела поетичний семінар в Літературному інституті імені Горького.
У 1978 році вступила до Спілки письменників СРСР, у 1991—1995 роках була членкинею секретаріату Спілки письменників Москви. У 1991 році вступила до Російського ПЕН-центру.
У 1993 році підписала «Лист 42-х» на підтримку силового розгону з'їзду народних депутатів і Верховної Ради Росії.
У 2000—2005 роках разом з Олегом Чухонцевим була співголовою програми «Нові імена в поезії» фонду Нові імена[3].
Померла 2005 року, за офіційною версією, від обширного інфаркту, проте багато обговорювали ймовірність самогубства[4] через цькування, «яке розв'язали проти Т. Бек за її висловлювання про авторів апологетичного листи Туркменбаші з пропозицією перевести його поетичні „опуси“. Антиподією року вона назвала „лист трьох відомих російських поетів до Великого Поета Туркменбаші з панегіриком його творчості, не стільки божевільним, скільки непристойно прагматичним“. А вже у нинішньому нагадала: „Негоже ні поетам, ні мудрецям перед царями підлабузнюватися, вигоду вимагаючи: такий добрим молодцям урок“». Авторами листа були поети Євген Рейн, Михайло Синельников та Ігор Шкляревський. У просуванні проекту брав участь головний редактор журналу «Знамя», відомий літературний критик Сергій Чупринін[5]. За словами Вікторії Шохіної, відігравало роль і чітке уявлення про те, що російські літератори зробили неправильно, і те, що у Бек було багато знайомих літераторів у Туркменії: знаючи про те, що там відбувається (культ особи Туркменбаші тощо), вона не могла промовчати. Після нового року, розповідає Вікторія Шохіна, троє з чотирьох — Рейн, Чупринін і Синельников — дзвонили Бек і в різній формі (від лайки Рейну до «дружніх» докорів Чуприніна) здійснювали на неї психологічний тиск. Неможливість примирити традиційне уявлення про цих людей (з Євгеном Рейном і Сергієм Чуприніним вона була давно і добре знайома, працювала з ними разом в Літінституті) та їх нинішні вчинки посилила ситуацію[6].
Похована на Гливинським кладовищі[7].
Творчість
Перша публікація віршів була в журналі «Юність» в 1965 році. Це були два вірші: «Ранок вечора мудріший» і «Я з цього галасливого будинку, / Де весь день не змовкають голоси, /… / Втечу по лижні незнайомій…». Друга публікація — віршована добірка в журналі «Новий світ» у 1966 році.
У 1974 році вийшов перший збірник віршів «Шпаківні».
У 1995 році Бек як відповідальна редакторка вела книжкову серію «Самі мої вірші» у видавництві «Слово».
Її вірші перекладалися болгарською, грузинською, італійською, німецькою, польською мовами. У числі власних перекладів Тетяни Бек — вірші данських поетів Поля Лакура і Бенні Андерсена (надруковані у збірці «Із сучасної данської поезії» (М.: Веселка, 1983)).
Після 1987 року у Бек, як у багатьох інших поетів, виникли проблеми з публікаціями: радянські видавництва перестали видавати поетичні збірки, нових видавництв ще не з'явилося. Три книги, що вийшли в цей період, були видані невеликими накладами, але отримали живий відгук у любителів поезії і критиків<ref>Критик Алла Марченко писала: "Єдина літературна подія, хоча читала запоєм все підряд, — книга Тетяни Бек. А. Шаталов (видав у власному «Дієслово» «Хмари крізь дерева») вже начебто сказав все, що треба, але так обережно і мляво — мовляв «відображає стан усього народу, кинутого в безодню соціальної революції і життєвого руйнування», — що як би і не сказав нічого: ну у кого з нинішніх поетів не знайдеш цих відображень. І Ахматову видавець згодом не раз і не два згадав, і не всує, але знову ж таки по дотичній — недосол на столі, пересіл на спині? Тим часом, на мій погляд, Тетяні Бек єдиною з усіх нас, як Ахматовій у «Реквіємі», вдалося майже неможливе — від себе за всіх заспівати те, що не лягає на голос: простий жах простого життя цієї нібито революції, приниженою і ображеною. І при цьому зберегти і мову, і голос, і слово, і ходу вірша". // Літературна газета 12 серпня 1998, № 32-33.
«Віршування було і залишається для мене доморощеним знахарськими способом самолікування: я виговарилась… і лише таким чином душевно виживала», — писала Тетяна Бек.
Визнання
- 1979 — лауреатка премії журналу «Літературний огляд».
- 1995 — лауреатка поетичної премії журналу «Зірка».
- 1997 — лауреатка поетичної премії журналу «Знамя».
- Лауреатка щорічної премії Союзу журналістів Росії «Срібний гонг».
- Лауреатка премії «Московський рахунок» у номінації «Найкраща поетична книга року».
Бібліографія
Збірки віршів
- Бек Т. А. Скворешники. — Москва: Молодая гвардия, 1974. — 31 с.
- Бек Т. А. Снегирь. — Москва: Советский писатель, 1980. — 88 с.
- Бек Т. А., Кузовлева Т. В., Казаков О., Оболенский Ю. Молодые русские поэты / пер. Т. Мебуришвили, Г. Джулухидзе. — Тбилиси: Мерани, 1985. — 98 с.
- Бек Т. А. Замысел. — Москва: Советский писатель, 1987.
- Бек Т. А. Смешанный лес. — Москва: ИВФ «Антал», 1993.
- Бек Т. А. Пятицветная тайна. — Москва, 1994.
- Бек Т. А. Дерево на крыше. — Москва, 1997.
- Бек Т. А. Облака сквозь деревья. — Москва: Глагол, 1997.
- Бек Т. А. Узор из трещин. Стихи недавних лет. — Москва: ИК «Аналитика», 2002. — 110 с. — ISBN 5-93855-012-2.
- Бек Т. А. Сага с помарками. — Москва: Время, 2004. — 397 с. — (Поэтическая библиотека). — ISBN 5-94117-098-X.
- Бек Т. А. Избранное. — Москва: Мир энциклопедий Аванта+: Астрель, 2009. — 351 с. — (Поэтическая библиотека). — ISBN 978-5-98986-219-1.
- Бек Т. А. Смятенная душа. — Москва: Комсомольская правда: НексМедиа, 2013. — 238 с. — (Великие поэты, № 88). — ISBN 978-5-87107-510-4.
Критичні збірки
- Бек Т. А. До свидания, алфавит. Эссе, мемуары, беседы, стихи. — Москва: Б. С. Г.-Пресс, 2003. — 638 с. — ISBN 5-93381-127-0.
- Она и о ней. Стихи, беседы, эссе, воспоминания. — Москва: Б. С. Г.-Пресс, 2005. — 822 с. — ISBN 5-93381-183-1.
Редактура
- Антология акмеизма. Стихи. Манифесты. Статьи. Заметки. Мемуары / авт. вступ. ст., сост. и авт. примеч. Т. А. Бек. — Москва: Московский рабочий, 1997. — 366 с. — (Библиотека студента). — ISBN 5-239-01673-9.
- Серебряный век. Поэзия / ред.-сост. Т. А. Бек. — Москва: АСТ: Олимп, 1998. — 671 с. — (Школа классики. Книги для ученика и учителя). — ISBN 5-7390-0346-6.
- Серебряный век. Поэзия / ред.-сост. Т. А. Бек. — Москва: АСТ: Олимп, 1999. — 671 с. — (Школа классики. Книги для ученика и учителя). — ISBN 5-7390-0326-1.
- Серебряный век. Поэзия / ред.-сост. Т. А. Бек. — Москва: АСТ: Олимп, 2000. — 671 с. — (Школа классики. Книги для ученика и учителя). — ISBN 5-7390-0346-6.
- Серебряный век. Поэзия / ред.-сост. Т. А. Бек. — Москва: АСТ: Олимп, 2001. — 671 с. — (Школа классики. Книги для ученика и учителя). — ISBN 5-17-007199-X.
- Серебряный век. Поэзия / ред.-сост. Т. А. Бек. — Москва: АСТ: Олимп, 2002. — 671 с. — (Школа классики. Книги для ученика и учителя). — ISBN 5-17-010728-5.
Примітки
- LIBRIS — 2012.
- Журнал «Юность», 1965, № 12, с. 78.
- Поэтические сборники.
- Неожиданная смерть поэтессы Татьяны Бек: обширный инфаркт или самоубийство? (Полит.ру, 08 февраля 2005, 13:42)
- Виктория Шохина: Татьяна Бек не смогла оправиться от травли. Полит.ру, 08 февраля 2005
- «Полит. Ру», 08 февраля 2005
- Бек Александр Альфредович. Могилы знаменитостей.
Посилання
- Бек Тетяна Олександрівна в бібліотеці Максима Мошкова
- Татьяна Бек у «Журнальном зале»