Белчер (острови)
Острови Бе́лчер (англ. The Belcher Islands, інуктитут Sanikiluaq, ᓴᓂᑭᓗᐊᖅ, «Санікілуак») — архіпелаг на півдні Гудзонової затоки, адміністративно належить регіону Кікіктаалук, території Нунавут. Площа архіпелага 3 000 км 2 , населення регіону приблизно 800 осіб за переписом 2011 року.
Загальний опис
Архіпелаг включає приблизно 1 500 островів, серед яких виділяють 4 групи:[1]
- Острови Норт-Белчер — включають острови Джонсон, Ледді, Слініт і приблизно 700 менших островів;
- Острови Бейкерс-дозен — розташовані на північному-сході архіпелага, яких із 50 островів й окремих скель;
- Острови Іст-Белчер — група 15 островів;
- Острови Флаерті — група 300 островів на південномк-заході архіпелага.
Головні острови архіпелага: острів Флаерті (англ. Flaherty Island), острів Кугонг (англ. Kugong Island), острів Тукарак (англ. Tukarak Island) й острів Іннеталлінг (англ. Innetalling Island). Головне селище — Санікілуак(інуктитут, ᓴᓂᑭᓗᐊᖅ) на північному березі острова Флаерті.
Історія
За офіційною версією архіпелаг Белчер відкрив у 1610 р. мореплавець Генрі Гудзон. Роберт Флаерті досліджував архіпелаг у 1914—1916 рр. Нанесення їх на мапу закінчено до серпня 1916 р. Сам Флаерті став режисером неозвученого документального фільму «Нанук з Півночі», випущеного в прокат у 1922 р.
Клімат
Острови Белчер розташовані високо в субарктичній кліматичній зоні. Щорічна середня нормальна температура: -5.5 °C, улітку нормальна температура: 5.5 °C; узимку: -18.5 °C. Щорічні опади:500 мм. Рослинність — мінімальна.
Природа
У районі архіпелагу Белчер водяться протягом всього року: білуха, морж, тундровий карібу, гага звичайна, і біла сова; у водах: палія арктична, тріска атлантична, мойва, пінагор, та Scorpaeniformes.
Геологія
Геологічно острови знаходяться в області протерозойської складчатості, складені осадовими, магматичними гірськими породами й карбонатами.[2].
Є значні поклади залізної руди[3].
Посилання
- http://www.mitiq.com/belcher-islands.htm Туристна Інформація Белчерз Островах.
- http://ecozones.ca/english/region/49.html
- Encyclopedia Canadiana, Grolier of Canada Limited, Toronto Ottawa Montreal, 1966, Volume 1, p.358