Бенно Мартін

Бенно Франц Теодор Мартін (нім. Benno Franz Theodor Martin; 12 лютого 1893, Кайзерслаутерн2 липня 1975, Мюнхен) — один з вищих керівників СС, обергруппенфюрер СС, генерал військ СС і поліції (1 серпня 1944).

Бенно Мартін
нім. Benno Franz Theodor Martin
Народився 12 лютого 1893(1893-02-12)[1]
Кайзерслаутерн, Рейнланд-Пфальц[1]
Помер 2 липня 1975(1975-07-02)[1] (82 роки)
Мюнхен, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність правник, поліція
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС[2] і Corps Rheno-Palatia Münchend
Військове звання  Обергруппенфюрер СС,
 генерал поліції (1 серпня 1944),
 генерал військ СС (1 серпня 1944)
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Біографія

Бенно Мартін народився в сім'ї чиновника. Після закінчення середньої школи в 1911 році вивчав юриспруденцію. Брав участь у Першій світовій війні, почав службу фанен-юнкером в 10-м Королівському Баварському полку польової артилерії, в 1915 році був проведений в лейтенанти. З 1919 року — в добровольчому корпусі фон Еппа.

З 1920 року служив в баварській земельній поліції, після здачі іспиту в 1923 році отримав ступінь доктора права. З 1925 року на службі в поліцейському департаменті Нюрнберга-Фюрта. З березня 1933 року виконувач обов'язків начальника поліції Нюрнберга-Фюрта. 1 травня 1933 року вступив у НСДАП (квиток № 2 714 474), 10 квітня 1934 року — в СС у званні штурмфюрера (посвідчення № 187 117) і призначений начальником поліції Нюрнберга.

З 7 травня 1941 року — командир оберабшніта СС «Майн». З 17 грудня 1942 року — Вищий керівник СС і поліції «Майн» (зі штаб-квартирою в Нюрнберзі). 4 жовтня 1943 року брав участь у секретній нараді Генріха Гіммлера з офіцерами СС в Познані, на якій обговорювалося ведення політики в окупованих районах Радянського Союзу і доля євреїв. Йому було поставлено завдання щодо організації та проведення депортації євреїв з Франконії на Схід силами місцевих сил СС і поліції, в Нюрнберзі депортацією керував обер-бургомістр Віллі Лібель.

У лютому-квітні 1945 року відповідав за формування партизанських загонів «Вервольф» у Франконії. У травні 1945 року був заарештований союзниками і до 1949 року перебував в ув'язненні. Двічі піддавався судовому переслідуванню, але був виправданий. З 1960 року жив у Мюнхені.

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
  • Фрайгер Рут. Вервольф. Осколки коричневой империи. — М.: Яуза, 2007. — (Война и они). — ISBN 5-903339-05-0.

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118731327 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.