Берауніт
Берауніт (рос. бераунит; англ. beraunite; нім. Beraunit m) — мінерал, водний фосфат закисного та окисного заліза.
| Берауніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Fe2+·(Fe3+)5·(PO3−2)4·(OH−)5·4H2O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DC.27 |
| Ідентифікація | |
| Колір | від синього і до червонувато-коричневого |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 2,8-3 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 3,5—4 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Бероун (місто)[2] |
 Берауніт у Вікісховищі | |
Загальний опис
Склад: Fe2+·(Fe3+)5·(PO3−2)4·(OH−)5·4H2O або Fe3+[(OH)3|(PO4)2]·2,5H2O.
Форми виділення: друзи, розлистовані сфероїдні маси, конкреції.
Тв. 3,5—4.
Густина 2,8-3.
Блиск скляний.
Колір від синього і до червонувато-коричневого.
Риса жовта до оливкової.
Зустрічається у вторинних покладах залізних руд і як продукт зміни первинних фосфатів в пегматитах.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Берауніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Берауніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.