Берг Петро Іванович

Народився в Ліфляндії в дворянській родині. Лютеранського віросповідання.

У 1768—1772 навчався в Московському університеті. З 22 квітня 1772 р., «за ревність і старанність у службі» був переведений перекладачем в Ревізіон-колегію.

1777 — отримав чин колезького секретаря і був прикріплений до «директорських справ».

1778 — за указом Катерини II було утворено Володимирське, в 1779 — Тамбовське, а в 1780 — Пензенське намісництво. Першим володимирським, пензенським і тамбовським намісником і генерал-губернатором став Р. І. Воронцов. У 1778 Берга було призначено ад'ютантом до Р. І. Воронцова, і він виконував при цьому обов'язки управителя канцелярії при установі цих губерній. Виселення його зі столиці та переведення у Володимир пов'язані, ймовірно, з тим, що він потрапив під слідство за звинуваченнями у приписці, хоча вина Берга не була доведена.

У вересні 1780 р. був призначений у Володимирську цивільну палату, де користувався протекцією Р. В. Воронцова, з 2 травня 1791 — голова Цивільної палати. Крім того, був головним комісаром Комісії по розмежуванню Володимирської та сусідніх з нею губерній, вів слідство про зловживання чиновників при рекрутських наборах.

17 травня 1798 набув чину статського радника.

У 1802 р. призначений віце-губернатором Литовсько-Гродненській (Гродненській) губернії.

У 1804 — катеринославський губернатор, з підвищенням до чину дійсного статського радника.

У 1808 — цивільний губернатор Подільської губернії.

1809—1812 р.р. перебував на посту могилівського цивільного губернатора.

• Орден Святої Анни II ступеня
• Орден Святого Володимира IV ступеня.

Автор двох віршованих од: «Його Імператорської Величності Олександра I-му на випадок нововиданих Всевысочайших милостивих маніфестів» (1801) і "Почуття росіянина при коронації Імператора Олександра І (1801).

Переклав з французької роман Фильдинга «Амалія» (СПб., 1772—1785 рр.).

• Берг, Петр Иванович // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб., 1900. — Т. 2: Алексинский — Бестужев-Рюмин. — С. 724.