Бердичівський ґебіт

Бердичівський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Berditschew «Бердичівська округа») — адміністративно-територіальна одиниця Житомирської генеральної округи райхскомісаріату Україна з центром у Бердичеві.

Kreisgebiet Berditschew
Бердичівський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Житомир
Уряд
 - Ґебітскомісар ?
Населення (1943)
 - Усього 292,586
Джерело: territorial.de

Історія

Округу утворено 20 жовтня 1941 опівдні[1] на території міста Бердичева та, ймовірно, Андрушівського і Бердичівського районів тогочасної Житомирської області. Одночасно на території Чуднівського району Житомирської області виник Чуднівський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Tschudnow).

12 грудня 1942 з частини Бердичівського (смуга вздовж північної межі Бердичівського району і частина Андрушівського району довкола села Ляхівці) та частини Житомирського (вигин Житомирського району на південь від Житомира і частина Троянівського району на схід від річки Гнилоп'ять) ґебітів виділився новий ґебіт Гегевальд.[2] Водночас іншу частину Бердичівської округи (залишок Троянівського району) було приєднано до Житомирської округи.

1 квітня 1943 тодішні Бердичівський і Чуднівський ґебіти об’єдналися в один новий Бердичівський ґебіт, а також відбулося остаточне визначення меж Гегевальда.

Станом на 1 вересня 1943 Бердичівський ґебіт поділявся на 7 німецьких районів: міський район Бердичева (нім. Rayon Berditschew-Stadt) і Андрушівський (нім. Rayon Andruschewka), Бердичівський (нім. Rayon Berditschew-Land), Любарський (нім. Rayon Lubar), Романівський (нім. Rayon Romanow), Янушпільський (нім. Rayon Januschpol) і Чуднівський (нім. Rayon Tschudnow).[1]

У Бердичеві з 19 серпня 1941 по 1943 рік виходив часопис «Нова доба»[3], редактором якого був В. Семенюк.

5 січня 1944 року[4] адміністративний центр округи відвоювали радянські війська.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.