Любарський район

Лю́барський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Житомирської і Бердичівської округ, УРСР, Вінницької і Житомирської областей УРСР та України. Районний центр — смт Любар. Населення становить 27 713 осіб (на 1.08.2013). Площа — 757 км². Утворено 7 березня 1923 року.

Любарський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  СРСР
 Україна
Область: Житомирська округа
Бердичівська округа
УРСР
 Вінницька область
 Житомирська область
Код КОАТУУ: 1823100000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: 26687 (на 1.01.2018)
Площа: 757 км²
Густота: 35,3 осіб/км²
Тел. код: +380-4147
Поштові індекси: 13100—13154
Населені пункти та ради
Районний центр:
Селищні ради: 1
Сільські ради: 24
Смт: 1
Села: 47
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кучер Ігор Петрович
Голова РДА: Сьомко Віталій Тарасович[1]
Вебсторінка: Любарська РДА
Любарська райрада
Адреса: вул. Незалежності, 39, смт Любар, Любарський р-н, Житомирська обл., 13101
Мапа

Любарський район у Вікісховищі

Географія

Любарська райдержадміністрація

Розташований у південно-західній частині Житомирської області (лісостепова зона) і межує на півночі з Романівським, на сході Чуднівським районами Житомирської області, на півдні з Вінницькою і на заході Хмельницькою областями.

Площа району — 757 квадратних кілометрів, населення 31 тис. чол., з них сільського — 28.6 тис. чол., середня густота населення 41 чол. на км². Селищній і 24 сільським радам підпорядковано 48 населених пунктів, 47 сіл і 1 селище міського типу — Любар, яке одержало статус селища у 1924 році, і є адміністративно-територіальним, господарським та культурним центром району.

Поверхня району — хвиляста рівнина. Корисні копалини: каолін, торф, вапняки, граніти (у тому числі габро і лабрадорит), пісок, глина. Найбільша річка району Случ (басейн Прип'яті), на берегах якої розташовано смт. Любар і 13 сіл району. Ґрунти чорноземні, сірі і світло-сірі. Ліси (дуб, граб, липа, ясен, берест, сосна, ялина) займають 4,9 тис. га.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на селищну територіальну громаду та 3 сільські ради, які об'єднують 48 населених пунктів та підпорядковані Любарській районній раді. Адміністративний центр — смт Любар[2].

Економіка

В економіці провідне місце належить сільському господарству. Тут функціонують 16-СТОВ, 10-СВК, 5-ПСП, 2-ВАТ, Новочорторийський державний аграрний технікум, дослідне господарство «Нова перемога», 53 селянських фермерських господарств, 13 тис. Громадян володіють земельними паями. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 54935 га., з них ріллі — 43616 га.

Основними напрямками сільськогосподарського виробництва району у рослинництві є зерново-буряковий, у тваринництві — м'ясо-молочний. Урожайність зернових у різні роки становила від 25 до 46 цнт. Зерна з гектара, в окремих господарствах по 70-80 цнт. З га. Урожайність цукрових буряків 350—400 цнт з га.

У 2002 році у господарствах району зросла урожайність і валовий збір картоплі, овочів і фруктів. У сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності виробництво м'яса зросло на 20 %, молока на 17 %, яєць на 7 %.

Промисловість району включає в себе 5 підприємств із різною формою власності. ВАТ «Райагропромтехніка», ВАТ «Новочорторийський млин завод», консервний завод, СП «Хлібзавод» Любарської РСС, ПП «Ренет», які займаються переробкою сільськогосподарської продукції та обслуговуванням сільгосп-підприємств. У 2002 році ними вироблено валової продукції на суму близько 7 мільйонів гривень.

Будівельниками району освоєно близько 2 млн грн. інвестиційних капіталовкладень. Введено у 2002 році 1699 м². житла, понад 20 км. Газових мереж, здано в експлуатацію ряд об'єктів соціально-культурного призначення.

Населення обслуговують 40 медичних закладів, в тому числі центральна районна лікарня. Функціонує дитячий оздоровчий табір «Світанок» на 120 місць у зміну, який працює 4 зміни в сезон.

Мережа освіти налічує 33 загальноосвітні школи, де 562 учителі навчають 4662 учні, 10 — постійно діючих дошкільних закладів на 360 дітей. Державний аграрний технікум, де навчається 509 студентів, профтехучилище на 311 учнів, школа мистецтв, центр учнівської творчості.

Культурно-освітню роботу ведуть один районний, 18 сільських будинків культури, 16 клубів, історико-краєзнавчий музей, 2 районних і 35 сільських бібліотек із забезпеченням книжковим фондом населення 10 примірників на кожного жителя. Працює студія районного телебачення, видається районна газета «Новий день».

До послуг населення району 226 км. Автомобільних доріг з них 250 км. Із твердим покриттям. У 2002 році послугами автотранспорту скористалося понад 300 тис. пасажирів.

Весь район електрифіковано. Телефонне забезпечення становить 28 телефонів 100 сімей. Роздрібну торгівлю здійснюють 34 підприємства системи РСС і 70 приватних магазини. Функціонує два підприємства ресторанного типу.

У районі є 96 пам'яток історії і культури, в тому числі давньоруське городище 11-13 ст. у с. Великі Деревичі, палац і парк у с. Нова Чорторія 1 половини 19 ст. У районі споруджено 111 пам'ятників та обелісків воїнам — визволителям і односельцям, які загинули в боях під час Другої Світової війни.

Історія

Район утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи Волинської губернії з 32-х сільських рад Любарської, Мотовилівської, Новочорторийської та Краснопільської волостей Полонського повіту.

17 червня 1925 року район було передано до складу Бердичівської округи. З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року увійшов до складу новоствореної Вінницької області.

22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Любарським районом у складі.

В 1941-44 роках територія району входила до гебітскомісаріату Чуднів Генеральної округи Житомир та складалась з 5-ти сільських управ.

30 грудня 1962 року район було ліквідовано, адміністративні одиниці передано до складу Дзержинського району.

Відновлений 4 січня 1965 року з адміністративно-територіальних одиниць Дзержинського та Чуднівського районів у складі[3].

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[4].

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Любарського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,99 % (проголосували 15 478 із 21 499 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,15 % (8 227 виборців); Юлія Тимошенко — 21,11 % (3 267 виборців), Олег Ляшко — 11,25 % (1 742 виборців), Анатолій Гриценко — 3,73 % (577 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %. [5]

Пам'ятки

Примітки

Джерела

Посилання

Хмельницька область
(Полонський район)
Романівський район
Хмельницька область
(Старокостянтинівський район)
Чуднівський район
Хмельницька область
(Старосинявський район)
Вінницька область
(Хмільницький район)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.