Берестейський процес

Берестейський процес — показовий процес над лідерами парламентської опозиції в Польщі, що відбувся в Окружному суді в Варшаві від 26 жовтня 1931 — 13 січня 1932. Назва походить від Берестейської в'язниці, де до процесу розміщено арештованих.

Перша сторінка газети «Свобода»
Перша сторінка газети «Лодзьке Гасло»

Звинувачення

24 серпня 1930 р. Юзеф Пілсудський відправив у відставку прем'єр-міністра і сам очолив уряд. 29 серпня 1930 р. президент підписав декрет про розпуск парламенту і призначив на листопад нові вибори. На другий день перестало діяти право депутатської недоторканності. Міністр внутрішніх справ видав розпорядження про арешт представників опозиції. Списки особисто перевіряв Юзеф Пілсудський. В ніч на 10 вересня 1930 без судової санкції було заарештовано 21 найактивнішого діяча парламентської опозиції, з них 20 колишніх послів Сейму, у тому числі чотирьох послів від УНДО Івана Ліщинського, Дмитра Паліїва, Олександра Вислоцького, Володимира Целевича, а також представника Української соціалістично-радикальної партії Осипа Когута[1]

Початково в'язнів розмістили в арештантських приміщеннях 9-го саперного полку. Пізніше всіх переведено до військової в'язниці на території Берестейської фортеці. Арештованих били (побито Когута, Попеля, Керніка, Багинського, Корфантія). Їм не дозволено контакти з адвокатами і родинами. Загалом ув'язнено до 5 тис. опозиціонерів, серед них 84 посли сейму і сенату та 130 українських діячів.

Вінцент Вітос згадував: «Хоча ув'язнення в Бересті тривало всього два місяці воно змогло зламати моє залізне здоров'я, так що на цілому тілі я не міг знати здорової частинки».

Процес та вирок

Справу вела суддівська група на чолі з Клеменсом Германовським. Прокурори Вітольд Грабовський і Роберт Раузе звинуватили підсудних у спробі державного перевороту. Відповідальність за цей злочин передбачалась статтями 51 i 101 ч. I в зв'язку зі статтею 100 ч. III Кримінального кодексу, а також на підставі статей 18 і 24 Кримінально-процесуального кодексу. до 3 років ув'язнення засуджені

  • Адам Чьолкош (член ППС),
  • Станислав Дюбуа (член ППС),
  • Мечислав Мастек (член ППС),
  • Адам Праґер (член ППС),
  • Юзеф Путек (член ПСЛ-«Визволення»),

до 2,5 років ув'язнення засуджені

до 2 років ув'язнення засуджений

  • Казимир Баґінський (член ПСЛ-«Визволення»)

до 1,5 років ув'язнення засуджений

  • Вінцент Вітос (член ПСЛ-«Пяст»)

виправданий

  • Адольф Савіцький (член Селянської партії).

Усім враховано термін перебування у в'язниці з 11 вересня 1930 року. Додатково кілька засуджених мали виплатити штраф. 7-11 лютого 1931 апеляційне засідання затвердило попереднє рішення суду. 11-20 липня 1933 Апеляційний Суд вдруге розгледів справу. 2-5 жовтня 1933 року Найвищий Суд остаточно затвердив присуд. Всіх засуджених на Берестейському процесі аменстував 31 жовтня 1939 року президент Владислав Рачкевич.

Проти українських послів заведено окремі судові справи.

Примітки
  1. Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine..

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.