Берладська дорога

Між 1144 і 1162 роками в Берладі князював двоюрідний брат галицького князя Ярослава I Осмомисла Іван Ростиславич — відомий із літописів як Берладник. Згодом Ярослав Осмомисл закріпив за собою всю його територію, вийшов па Нижній Дунай, де заклав портове місто Малий Галич (тепер Галац у Румунії) і 1158 року руські, угорські та польські князі підтвердили за ним право володіти тими землями.

На той період припадає найінтенсивніше освоєння попрутських земель: закладання нових міст, військових поселень, налагодження широких торговельних зв'язків з містами Північного Причорномор'я. Галицьке купецтво використовувало як водні шляхи по Дністрі та Пруті, так і сухопутну берладську дорогу, але купецькі валки, які часами нараховували і до 300 возів, потребували надійного захисту від грабіжників.

Цей шлях ішов по лівому підвищеному березі Пруту, а вздовж дороги, крім багатьох поселень, збудували головні військові фортеці — Коломийську, Олешківську, Снятинську і Чернівецьку, і дружинники супроводжували купців.

Місто Коломия історично прив'язана до берладської дороги, яка відома ще і як Волоський, Молдовський чи Воловий шлях і в західній частині міста зберігся й досі її первісний напрям — Стара дорога.

Після монголо-татарської навали 1259 р. майже всі галицькі міста і фортеці були зруйновані і їхнє нове відродження в середині 14 ст. відзначалося тим, що нові поселення переважно не збігалися з берладською дорогою. Наступний період перетворив її в арену жорстокої боротьби. Понад два століття Покуття зазнавало спустошливих набігів з боку волохів та буджацьких татар, внаслідок чого Коломия була десятки разів пограбована і спалена. Це стало причиною тривалого занепаду шляху і лише в середині XVII ст. вона стає знову центром торговельних зв'язків і залишає глибокий слід на сторінках тодішніх писемних джерел.

Згодом історики Румунії, Польщі й СРСР широко використали в своїх працях багатий матеріал про торговельну спроможність берладської дороги.

• Волоський шлях

• О. Д. Огуй. Молдовський торговий шлях // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 34. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.