Берлінський метрополітен

Берлінський метрополітен (нім. U-Bahn Berlin) складає разом з Берлінською міською електричкою, трамваями і автобусами основу громадського транспорту столиці Німеччини.

Берлінський метрополітен
Опис
Країна  Німеччина
Місто Берлін
Дата відкриття 15 лютого 1902
Щоденний пасажиропотік 1,3 млн чол.
Річний пасажиропотік 457,9 млн чол.
Сайт bvg.de/index.php/en/index.html
Оператор Berliner Verkehrsbetriebed
Маршрутна мережа
Кількість ліній 10
Кількість станцій 173
Довжина мережі 151,7 км
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Схема маршрутів

 Берлінський метрополітен у Вікісховищі

Найстаріше в Німеччині берлінське метро було відкрито в 1902 році. У проектуванні берлінського метро брав активну участь Вернер фон Сіменс.

На 2009 рік мережа берлінського метро має 173 станції та 9 ліній (також була лінія U55, яка згодом з'єдналася з лінією U5) довжиною 145,5 км[1]. Близько 80% колій знаходяться під землею. Кількість перевезених пасажирів становить близько 457,9 мільйонів пасажирів на рік. Поїзди метро за рік сумарно долають 130 мільйонів кілометрів. В системі використовується стандатна європейська ширина колії та живлення потягів від контактної рейки.

Лінії
Лінія Шлях Початок дії Довжина в км Станції Підземних.
U1Uhlandstraße ↔ Warschauer Straße1902 до 19268,81 км135 станцій
U2Pankow ↔ Ruhleben1902 до 200020,72 км2921 станція
U3Nollendorfplatz ↔ Krumme Lanke1913 до 192911,94 км159 станцій
U4Nollendorfplatz ↔ Innsbrucker Platz19102,86 км55 станцій
U5Alexanderplatz ↔ Hönow1930 до 198918,36 км2011 станцій
U55Центральний вокзал ↔ Brandenburger Tor20091,37 км33 станції
U6Alt-Tegel ↔ Alt-Mariendorf1923 до 196619,89 км2926 станцій
U7Rathaus Spandau ↔ Rudow1924 до 198431,76 км4040 станцій
U8Wittenau ↔ Hermannstraße1927 до 199618,04 км2424 станцій
U9Rathaus Steglitz ↔ Osloer Straße1961 до 197612,52 км1818 станцій

Зараз Берлінське метро налічує 9 основних ліній з численними відгалуженнями довжиною 145,5 км зі 173 станціями. Найдовшою лінією є U7, її довжина становить 32 км. Вона ж є найдовшою повністю підземною лінією в Німеччині.

В годину пік поїзди ходять з трьох- або чотирихвилиннми перервами, решту часу кожні 5 чи 10 хвилин. Починаючи з 2003 року були введені нічні лінії (на всіх маршрутах, окрім U4) у ніч з п'ятниці на суботу і з суботи на неділю з 15-хвилинними інтервалами. В інші дні тижня за маршрутами метро ходять нічні автобуси, один раз на 15 хвилин.

Мережа ліній берлінського метро
.

Історія
Перша лінія метро в 1902 р.
Поїзд метро на Шлезішес Тор

Берлінський метрополітен є першим метрополітеном у Німеччині і одним із перших метрополітенів континентальної Європи. Його історія почалася 1880 року з пропозиції Вернера фон Сіменса побудувати в Берліні мережу міських поїздів, що пройде під землею і на естакадах. Після дискусій, що тривали до 1896 року, почалося будівництво Берлінського метро. Перша лінія була побудована повністю як надземна залізниця і проходила по естакадах. Вона була відкрита 15 лютого 1902 року і з'єднала між собою Штралауер Тор (нім. Stralauer Tor) і Зоологічний сад, із невеликим відгалуженням на Потсдамську площу. До кінця року залізниця була продовжена: до 14 серпня на схід до Варшавського мосту (нім. Warschauer Brücke) і до 14 грудня на захід до площі Ернста Рейтера (нім. Ernst-Reuter-Platz).

Галерея
  • Вихід зі станції «Siemensdamm», Лінія 7
  • Платформа станції «Hermannplatz»
  • Платформа станції «Borsigwerke», Лінія 6
  • Платформа наземної станції «Holzhauserstr», Лінія 6
  • Метроміст
  • Сучасний потяг серії «IK» біля станції «Olympia-Stadion»
  • Потяги різних серій в депо
  • Вагон для нічних турів в тунель

Мапа


Примітки
  1. The Berlin metro (U-Bahn). Means of Transport & Routes. BVG. Процитовано 2 квітня 2008.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.