Бернштейн Самуїл Борисович

Самуїл Борисович Бернште́йн (21 грудня 1910 (3 січня 1911), с. Баргузин, тепер Бурятія, РФ — 6 жовтня 1997, Москва) — російський мовознавець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Болгарської АН, член-кореспондент Македонської академії наук і мистецтв.

Бернштейн Самуїл Борисович
Народився 21 грудня 1910 (3 січня 1911)[1]
Баргузин, Баргузинський повіт, Забайкальська область, Російська імперія
Помер 6 жовтня 1997(1997-10-06) (86 років)
Москва, Росія
Поховання Введенське кладовище
Країна  СРСР
 Росія[1]
Діяльність діалектолог
Alma mater Етнологічний факультет МДУd
Галузь філологія
Заклад Одеський педагогічний інститут, Одеський державний університет, Московський державний університет
Звання Prof.d
Ступінь доктор філологічних наук
Вчителі Ільїнський Григорій Андрійович і Afanasy Selishchevd
Відомі учні Nataliya Ananyevad, Ілліч-Світич Владислав Маркович, Tatyana Tikhomirovad, Толстой Микита Ілліч, Топоров Володимир Миколайович, Rina Usikovad і Журавльов Володимир Костянтиновичd
Нагороди

Біографія

С. Б. Берштейн народився 3 січня 1911 року в Баргузин (Бурятія).

В 1931 році закінчив Московський університет.

У 1934 році захистив кандидатську дисертацію «Тюркські елементи в мові дамаскінів XVII – XVIII століття».

У 1934 - 1938 роказ завідував кафедрою болгарської мови та літератури Одеського педагогічного інституту. Одночасно у 1937 - 1939 роках очолював кафедру мовознавства в Одеському державному університеті.

З 1943 року працював у Московському університеті. В 1947 - 1970 роках завідував кафедрою слов'янських мов.

В 1946 році захистив дисертацію «Мова валашських грамот XIV – XV ст.» і здобув науковий ступінь доктора філологічних наук. В 1948 році присвоєно вчене звання професора.

Продовж 1946—1976 років працював завідувачем сектора слов'янського мовознавства Інституту слов'янознавства і балканістики АН СРСР.

Був обраний членом-кореспондентом Академій наук Болгарії (1963 р.) та Македонії (1969 р.).

Помер 6 жовтня 1997 року в Москві.

Наукова діяльність

Займався питаннями історії слов'янських мов і народів, діалектогенезу, діалетних основ літературних мов, слов'янсько-східнороманських зв'язків, етноісторичним і лінгвістичним проблемами карпатознавства, лінгвогеографії, історії мовознавства.

У працях «Сторінки з історії болгарської імміграції в Росію під час російсько-турецької війни 1828—1829 рр.» (1949, російською мовою) і «Атлас болгарских говоров в СССР» (ч. 1—2, 1958, у співавторстві) Бернштейн дослідив болгарські говірки в Україні в їх взаємодії з українською і російською мовами; в «Карпатском диалектологическом атласе» (1967, у співавт.) картографував українські говірки карпатської зони; в «Общекарпатском диалектологическом атласе» (в. 1—6, 1976—2001, у співавт.) відтворив українські карпатські говірки на тлі діалектів інших мов карпато-балканського ареалу, взаємодію і зв'язки українських говірок з діалектами інших мов цього регіону.

Матеріали про українську мову вчений використав у низці статей, монографіях, «Нарисах порівняльної граматики слов'янських мов» (кн. 1—2, 1961—74, рос. мовою).

Праці
  • Болгарские говоры Украины (Ольшанский район)/С. Б. Бернштейн.// Наукові записки Одеського державного педагогічного інституту. – 1939. – Т. 1. Роботи кафедр мови і літератури. – С. 111 - 123.
  • Учебник болгарского языка/ С. Б. Бернштейн. – М.: Литература на иностранных языках, 1948. – 272 с.
  • Очерк сравнительной грамматики славянских языков/С. Б. Бернштейн. – М.: Издательство АН СССР, 1961. – 352 с.
  • Болгарско-русский словарь/ С. Б. Бернштейн. – М.: Русский язик, 1986. – 768 с.

Примітки
  1. LIBRIS — 2012.

Джерела та література
  • Сотрудники Института славяноведения Российской академии наук/ отв. ред. М. А. Робинсон, А. Н. Горяинов. - М.: Изд. "Индрик", 2012. - С. 30 - 32.// http://inslav.ru/images/stories/pdf/2012_Sotrudniki_IS.pdf
  • П. Ю. Гриценко. Бернштейн Самуїл Борисович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Аванесов Р. И. Сорок лет в славистике // Исследования по славянскому языкознанию. - М.: Наука, 1971. - С. 18—27.
  • Ананьева Н. Е. О профессоре С. Б. Бернштейне и его мемуарах // Вестник Московского государственного университета. Сер. 9: Филология. - 2004. - № 6.
  • Ананьева Н. Е. С. Б. Бернштейн – профессор Московского университета // Современная славистика и научное наследие С. Б. Бернштейна: Тезисы докладов международной конференции. — М.: МГУ, 2011. — С. 3—5.
  • Вендина Т. И. С. Б. Бернштейн и Общеславянский лингвистический атлас // Современная славистика и научное наследие С. Б. Бернштейна:Тезисы докладов международной конференции. — М, МГУ, 2011. — С. 51—54.
  • Венедиктов Г. К. Восемьдесят лет старейшине советских славистов // Советское славяноведение. - 1991. - № 1. - С. 67—77.
  • Горшкова К. В., Гудков В. П. Жизнь в науке и для науки: К 80-летию С. Б. Бернштейна // Вестник Московского государственного университета. Серия 9:Филология. - 1991. - № 1.
  • Досталь М. Ю. О значении трудов С. Б. Бернштейна в области истории славяноведения // Современная славистика и научное наследие С. Б. Бернштейна: Тезисы докладов международной конференции.. — М.: МГУ, 2011. — С. 5—7.
  • Иванов В. В. Самуил Борисович Бернштейн // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1994—1996. - Вып. 22. — М., 2000. — С. 220—223.
  • Можаева И. Е. Библиография трудов проф. С. Б. Бернштейна (1935—1970) // Исследования по славянскому языкознанию.- М.: Наука, 1971. — С. 5—12.
  • Можаева И. Е. Библиография трудов проф. С. Б. Бернштейна (1970—1990) // Studia slavica. К 80-летию С. Б. Бернштейна.- М.: Наука, 1991. — С. 5—13.
  • Толстой Н. И. 60 лет служения славистике // Studia slavica. К 80-летию С. Б. Бернштейна. М.: Наука, 1991. — С. 19—26.
  • Топоров В. Н. Самуил Борисович Бернштейн // Балто-славянские исследования. 1997. — М., 1998. — С. 619—623.
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 2. — Одеса: ПНПУ, 2019. — С. 11 - 12. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3477/1/Науковці%20ПНПУ%20-2.doc.pdf
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.